Правила визначення застави та процедура її внесення потребують негайних законодавчих змін, основою для яких може стати зареєстрований у Верховній Раді законопроєкт №15388 від 8 липня 2026 року, який визначає, що держава має перевіряти компанію, яка вносить за підозрюваного велику суму застави. Адже нинішня практика дозволяє використовувати кошти сумнівного походження для звільнення підозрюваних з-під варти.
На це вказав керівник групи детективів Національного антикорупційного бюро України Олександр Абакумов.
«Останній кейс НАБУ і САП порушив важливе питання про застави», – написав Абакумов на своїй сторінці в Facebook.
Він пояснив, що застава у кримінальному процесі має дуже зрозумілу мету: вона повинна гарантувати належну поведінку підозрюваного та виконання ним покладених судом процесуальних обов’язків.
За словами Абакумова, у справах НАБУ і САП це одна з найбільш поширених альтернатив триманню під вартою.
«Втім, як свідчить практика, у деяких випадках застава перестала бути запобіжником і сама стала елементом кримінальної економіки», – наголосив він.
Наводячи приклад справи «Мідас», керівник групи детективів НАБУ зауважив, що «десятки і сотні мільйонів гривень вносяться як застави за топпосадовців із рахунків компаній, які формально не мають до цих людей жодного відношення».
«Джерелом коштів є готівка, акумульована в результаті протиправної діяльності. Для потреб підозрюваного її фактично обмінюють на безготівкові кошти, які вже перебувають на рахунках компаній. Після цього саме компанія формально виступає заставодавцем і перераховує гроші на відповідний рахунок», – пояснив він.
Як зазначив Абакумов, в таких випадках мав би спрацювати фінансовий моніторинг, однак «на практиці воно працює інакше – гроші перераховуються, застави вносяться, а підозрювані виходять на волю».
«Сьогодні вони внесли заставу і звільнили людину, яка, за версією слідства, отримувала мільйони доларів хабарів. Завтра – допоможуть їй порушити покладені судом обов’язки, виїхати з країни та жити своє краще життя десь за кордоном. А застава, виходить, стає кешбеком для держави. Саме тому правила визначення застави та процедура її внесення потребують негайних законодавчих змін», – наголосив керівник групи детективів НАБУ.
За його словами, зареєстрований у парламенті законопроєкт №15388 від 8 липня 2026 року може стати хорошою основою для таких змін.
«Держава повинна перевіряти компанію, яка раптом вирішила внести за підозрюваного десятки мільйонів гривень. Хто її реальний власник? Звідки у неї ці гроші? Які відносини пов’язують заставодавця з підозрюваним? І головне: чи мають ці кошти законне походження?… Застава має залишатися дієвим запобіжним заходом, а не кешбеком від вкрадених активів», – резюмував Абакумов.
Нагадаємо:
- 19 серпня 2026 року в ходы операції «Форест Гамп» НАБУ та САП викрили схему, учасники якої, під керівництвом колишинього і чинного нардепів та за участі посадовців Офісу президента, ймовірно внесли заставу за ексміністра енергетики Германа Галущенка, використавши для цього незаконно легалізовані 150 мільйонів гривень через державий банк. Учасниками схеми виявились заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, екснардеп Максим Микитась, нардеп колишньої «ОПЗЖ» Вадим Столар, голова наглядової ради «Сенс Банку» Микола Гладишенко та голова правління «Сенс Банку» Олег Ступак.
- Після операції НАБУ Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру із посади заступника керівника Офісу президента.
- Основною метою організації, що діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів України за участі високопосадовців Офісу президента, було заволодіння дорогих об’єктів нерухомості та інших активів підприємств шляхом незаконного встановлення контролю над суб’єктами господарської діяльності. Їх діяльність була викрита НАБУ та САП в ході операції «Форест Гамп».
- САП розкрила імена всіх фігурантів операції «Форест Гамп» про легалізацію 150 млн грн для застави Галущенку.
