Після окупації Криму Росія встановлює контроль над мусульманськими громадами півострова, а незалежні релігійні організації та кримських татар почала переслідувати. Правозахисники вказують, що окупанти перетворили іслам на інструмент державного контролю та констатують — вже сотню кримчан-мусульман обвинуватили у причетності до організації Хізб ут-Тахрір, діяльність якої заборонена в Росії.
Про це йдеться у публікації громадської організації КримSOS.
«За час окупації в Криму збудували понад 30 мечетей. Урочисто освятили Соборну мечеть у Сімферополі – головний вітринний проєкт підконтрольного Кремлю Духовного управління мусульман Криму. На перший погляд може скластися враження, що Росія виявляє до ісламу небувалу увагу – чи не турботу. Але варто відкрити будь-яку справу проти кримськотатарської релігійної громади чи політв’язня, і фасад одразу тріскає», — зазначають правозахисник.
Сьогодні більшість політв’язнів на півострові – кримські татари. За даними Кримськотатарського ресурсного центру, станом на грудень 2025 року у Криму зафіксовано 486 незаконно ув’язнених і переслідуваних за кримінальними справами, серед яких 272 представники кримськотатарського народу. Лише за період 2017-2025 років КРЦ задокументував 10 727 порушень прав людини в окупованому Криму, з яких 7 166 стосуються представників кримськотатарського народу.
«Виходить, що в окупованому Криму іслам має два обличчя, і обидва належать одній владі: одне позує перед камерами на відкритті нової мечеті, друге в цей самий час підписує вирок на 18 років буцімто за молитву не в тій громаді», — вказують у КримSOS.
Після окупації Криму у 2014 році Росія розпочала стрімке встановлення контролю над мусульманами, зазначають у КримSOS. Духовне управління мусульман Криму, яке очолював муфтій Еміралі Аблаєв (обраний ще 1999 року), було перереєстроване відповідно до російського законодавства й отримало нову назву – Централізована релігійна організація Духовне управління мусульман Республіки Крим та м. Севастополь (ЦРО ДУМКС).
«Це була не формальна процедура, а зміна суті інституції. ДУМКС перетворилося на лояльний Кремлю орган, що фактично підтримує політику окупаційної влади. Сам муфтій Аблаєв почав відкрито співпрацювати з окупантами, за що був нагороджений медаллю «За доблестный труд» та орденом «За верность долгу» за участь у «возз’єднанні Криму з Росією», — йдеться у публікації.
Після такої перереєстрації всі офіційно визнані мечеті на півострові опинилися під контролем структури, лояльної Кремлю, а фактично – під наглядом ФСБ. Це означало монополізацію ісламського життя: релігія перестала бути приватною справою людини і стала об’єктом державного управління, наголошують правозахисники.
23 січня 2015 року в передмісті Севастополя силовики прийшли з обшуками одразу до кількох родин кримських татар. Того дня безпідставно затримали трьох чоловіків – Руслана Зейтуллаєва, Нурі Прімова та Рустема Ваїтова. На початку квітня до них додався четвертий фігурант, Ферат Сайфуллаєв. Так почалася «Перша Севастопольська група Хізб ут-Тахрір» – справа, яка відкрила лік десяткам подібних у Криму. Зейтуллаєву інкримінували «організацію» осередку Хізб ут-Тахрір»(ч.1 ст.205.5 КК РФ), решті трьом – «участь» (ч.2 тієї ж статті).
У вересні 2016 року суд у Ростові-на-Дону виніс вирок: Прімов, Ваїтов і Сайфуллаєв отримали по 5 років і вийшли на волю вже 2020. Зейтуллаєву спершу дали 7 років, але вирок двічі переглядали не на його користь – спочатку до 12, потім до 15 років.
«Ця перша справа стала шаблоном для всіх наступних. З 2016 року обшуки й арешти за «приналежність до Хізб ут-Тахрір» стали регулярними. У середньому хвилі арештів у таких справах проходять двічі на рік. Пік припав на 2019-й, коли за один рік затримали 35 кримських татар», — наголошують у КримSOS.
У 2016-му році набув чинності «пакет Ярової», який подвоїв мінімальні строки за цією статтею – з 5-10 до 10-20 років. Після 2017 року вироків менше ніж на 11 років фігурантам практично не виносили. Змінилась і географія покарання: перших засуджених незаконно етапували переважно в європейську частину РФ, тоді як пізніших фігурантів – уже в Сибір і на Далекий Схід.
В основу обвинувачень лягають показання засекречених свідків та релігієзнавчі експертизи, які часто проводять люди без спеціальних знань в ісламі, кажуть правозахисники.
Кількість жителів Криму, яких окупаційна влада звинуватила у причетності до Хізб ут-Тахрір, уже перевищує сотню. За винятком лише двох людей, усі фігуранти цих справ є кримськими татарами.
Як вказують у КримSOS, юридична основа всієї цієї машини – рішення Верховного суду РФ від 2003 року, яким «Хізб ут-Тахрір» визнали терористичною організацією. Оскільки з 2014 року Росія незаконно поширює своє законодавство на окупований Крим, заборона автоматично діє і тут. Цікаво, однак, що саме рішення 2003 року не містить належної аргументації, чому організацію взагалі кваліфікували як терористичну.
