Андрій Айдамак

До повномасштабної навали Росії Запорізька область, попри славу індустріального регіону, щорічно входила до п’ятірки областей з найвищим валовим збором зерна. Окупація Приазовʼя і триваючі бойові дії позбавили Запоріжчину значної частини сільгоспземель, а відтак і всього, що на них щедро родило, приносячи їхнім власникам і державі стабільні прибутки. Росіяни ж та їхні посіпаки-колаборанти з перших днів окупації кинулись спустошувати елеватори, вивозити зерно і техніку, силою захоплювати переробні підприємства.

ЦЖР розповість,які схеми застосовують окупанти, аби безкарно красти і хазяйнувати на землях експропрійованих Росією аграрних підприємств, підтримуючи своїми податками і здобиччю країну-агресора і її армію.

З 2014 року Росія регулярно викидає кримських рибалок за борт. За цей час вони пережили: дискримінацію при розподілі квот на вилов на користь росіян, закриття промислових ділянок через будівництво Керченського мосту, заборону виходити в море через повномасштабне вторгнення РФ в Україну, регулярне забруднення акваторії нафтопродуктами зі старих корит «річка-море». А тепер – ще й реальна  загроза усій галузі: Росія встановлює нові правила, за якими з 2030 року усі види цивільних суден старше 40 років не зможуть заходити в порти РФ та окупованих нею територій (а отже і виходити на промисел). Кримський риболовецький флот – саме такий «підстаркуватий», замінити його за чотири роки нереально навіть тим рибопромисловцям, які, користуючись особливою прихильністю окупаційної влади, отримують і прибутки, і субсидії. 

Про найбільш успішних колаборантів-рибопромисловців та російських зайд, що підминають під себе ринок,  дивіться у нашому розслідуванні «Хто ловить золоту рибку у каламутних водах окупованого Криму». А в цьому матеріалі проаналізуємо нинішній стан рибопромислової галузі півострова, яка стоїть на межі загибелі та/або поглинання російськими монстрами.

За десять років російської окупації Криму обсяги вилову риби та інших біоресурсів знизилися втроє: від 15,5 тисячі тонн – до 4,7 тисячі тонн. Це дані окупаційного міністрества сільського господарства Криму. При цьому  окупаційний уряд Севастополя тріумфально повідомив, що компанії з його рибопромислового кластеру добудуть понад 20 тисяч тонн морепродуктів. Це більше половини всієї риби, креветок, рапани і всього того, що добувається в Азовсько-Чорноморському басейні. І половина цього улову належить одній компанії – “Годен фиш”, тобто, Золота рибка.

Оккупационные власти Крыма продолжают распродажу краденного имущества Украины. Следом за Ялтинским портом, который в августе продали структурам друга Путина, подсанкционного миллиардера Аркадия Ротенберга, с молотка ушел Евпаторийский морской торговый порт. Его «продали» единственному участнику торгов по стартовой цене – 192,9 миллионов рублей (около 2,4 млн. долларов). То есть, немного дороже московской квартиры пропутинской певицы Ларисы Долиной, скандальная история «квартирного вопроса» которой продолжает качать российские медиа.

Критична нестача води  у Криму – не просто проблема Росії та окупаційної влади, яку вони створили своїми руками і не можуть подолати. Це наслідок  їхніх воєнних злочинів – збройної агресії проти України, підриву греблі Каховської ГЕС, перенаселення півострова колонізаторами з-за поребрика та  збільшення військового контингенту. І поки не припиниться  війна і окупація півдня і Криму – води не буде. Це означає, що воєнний злочин РФ стосовно цивільного населення ТОТ півострова – триватиме. Адже вся відповідальність за забезпечення усіх їхніх життєвих потреб, до яких без сумніву відноситься і вода, відповідно до IV Женевської конвенції, лежить на окупуючій країні, тобто, Російській Федерації. Наше дослідження теми показує, що що за всі роки незаконної анексії Криму і Севастополя уряд РФ не здійснив жодної результативної спроби виправити ситуацію і припинити злочин.