Михайло Гончар

Пряма мова Зеленського щодо т. зв. договору про корисні копалини: «Ми маємо дуже багато цих договорів про корисні копалини. І тому я хотів би до цього підходити не теоретично, а практично. І тоді, коли буде кінцева версія від США того чи іншого договору, чергового. Тому що постійно змінюються умови. І мені здається, начебто ми вже домовилися, що буде рамкова угода, а вже потім повна угода. А зараз, я так розумію, Америка змінює ці правила і пропонує одразу повну угоду», – сказав президент.

Ключове – США змінюють «ці правила», тобто правила гри змінюються по ходу гри. Почали гру в шахи, продовжили грою «в Чапаєва», а на завершення – дошкою по голові. Так виглядає…, пише у Facebook Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».

Про необхідність зберегти в Україні єдність фронту і тилу і зберігаючи цю єдність трансформувати державу, перетворивши її на потужну мілітарну силу, яка має покінчити з ворогом, пише у Facebook Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХI».

4 серпня Україна оголосила про воєнну загрозу для судноплавства в акваторії російських портів Анапа, Новоросійськ, Геленджик, Туапсе, Сочі та Тамань на Чорному морі. Відповідне повідомлення «Держгідрографії» Державної служби морського та річкового транспорту було зроблено у суворій відповідності до міжнародного морського права, зокрема Міжнародної Конвенції з охорони людського життя на морі SOLAS-74. 5 серпня морський дрон уразив російський танкер-продуктовоз класу «річка–море» поблизу Керченської протоки. Танкер SIG був задіяний у постачаннях дизельного та реактивного палива в Сирію для дислокованих там російських військ, а також перевозив пальне до окупованого Криму для потреб окупаційного контингенту. Раніше, 21 липня, Міністерство оборони України попередило, що всі судна, які прямуватимуть до портів РФ або окупованих українських портів, можуть розглядатися як такі, що перевозять вантажі військового призначення, і є законними воєнними цілями. Отже, українська сторона реалізувала погрозу як дзеркальну реакцію на дії РФ з ураження портової інфраструктури України після виходу Москви з Чорноморської зернової угоди під егідою ООН.

Однак проблематика війни на морі не зводиться до вузьких рамок подій після припинення дії зернової угоди. Спробуємо поглянути глибше, пише у виданні ZN.UA Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».

Про те, що лишається поза увагою західних журналістів-«розслідувачів» стосовно вибухів на газпроводах «Північний потік» та «Північний потік 2» у Балтійському морі 26 вересня 2022 року, пише у Facebook Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХI».

Минулого року, 12 жовтня, у Києві відбулась І конференція з питань морської безпеки «Азов-2021». Якраз там Центром «Стратегія ХХІ» була представлена доповідь про російську військову підводну активність в Балтійському морі в контексті ПП-2, пише у Facebook Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХI».

Доволі комплексний аналіз від BBC News Україна про прісну воду в Азовському морі: https://www.bbc.com/ukrainian/features-55460161. Але, насправді, путінські одкровення про воду під морським дном – це не про Крим, і не про воду для Криму, пише у Facebook Михало Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХI», эксперт в галузі енергетики.

Обмеження щодо енергетичного сектору окупованого  Криму Європейський союз запровадив 30 липня 2014 року. Зокрема, було заборонено надання будь-якої фінансової позики та кредитів, пов’язаних із створенням, придбанням або розвитком енергетичної інфраструктури. Заборонено придбання або розширення участі у підприємствах і придбання акцій і цінних паперів пайового характеру, компаній в Криму чи Севастополі, які займаються розвідкою та видобутком нафти, газу або мінеральних ресурсів. Аналогічна заборона стосується і спільних проектів у цій галузі.

Центр журналістських розслідувань  у партнерстві з Центром прав людини ZMINA продовжує спецпроект «Як працюють «кримські санкції» аналітичним оглядом впливу західних санкцій на енергетичний сектор півострова від Євгенія ЛЕШАНА і експертними коментарями Михайла ГОНЧАРА, президента Центра глобалістики «Стратегія ХХІ».

Негативне ставлення Росії до Північноатлантичного альянсу широко відоме. За будь-якої нагоди російське керівництво вважає необхідним це задекларувати.