Міністерство освіти і науки у 2018 році повідомило про створення унікального для України освітнього проекту – Національної освітньої електронної платформи (НОЕП). Роком раніше міністерка Лілія Гриневич в інтерв’ю виданню ZN.UA запевняла, що платформа слугуватиме усім українцям.
Державне підприємство «Інфоресурс» вже у вересні того ж року оголосило тендер з очікуваною вартістю у майже 48 млн грн на закупівлю програмно-апаратного комплексу для освітньої платформи, а вже у середині листопада був підписаний договір з компанією «БМС-Техно», яка мала поставити необхідне обладнання та софт.
Стовідсоткову оплату фірма отримала 28 грудня 2018 року. Цього ж дня Генпрокуратура відкрила кримінальне провадження за статтями «зловживання службовим становищем» та «привласнення чи розтрата майна». За даними слідства, що веде Головне слідче управління Нацполіції, службові особи Міносвіти та підпорядкованого йому держпідприємства «Інфоресурс» змовилися з приватною компанією «БМС-Техно» та купили обладнання для платформи за завищеними цінами.
На кошти на рахунках компанії був накладений арешт, але вже через місяць його зняли через суд, оскільки арештовані були усі кошти «БСМ-Техно», а не тільки ті, що були отримані за контрактом з «Інфоресурсом», що заблоковало діяльність компанії. Розслідування тривало цілий рік, від ДБР справу передали у Нацполіцію, і у лютому 2020 року адвокат «БМС-Техно» поскаржився у суд на бездіяльність прокурора.
ДП «Інфоресурс» є технічним адміністратором НОЕП. У квітні 2019 року слідчі Нацполіції провели на підприємстві обшук та вилучили програмно-апаратний комплекс майбутньої Національної освітньої платформи, поставлений фірмою «БСМ-Техно». Обладнання було опечатано та залишено на відповідальне зберігання у приміщенні держпідприємства.
Наразі ні від «Інфоресурсу», ні від Міносвіти ЦЖР не зміг отримати чіткої відповіді на питання про долю закупленого за майже 48 млн грн обладнання та програмного забезпечення. Невідомо також і те, чому Міносвіти чи її держпідприємство не висунули претензії компанії «БМС-Техно» через те, що поставлене ним програмне забезпечення, фактично, стало причиною того, що створення НОЕП і системи дистанційної освіти було провалено. Це особливо відчутно стало зараз, під час карантину через пандемію коронавірусу, коли дистанційну освіту довелось організовувати через трансляцію уроків на різних телеканалах.
Як виявилось, компанія «БМС-Техно» регулярно отримує підряди на постачання комп’ютерної техніки та програмного забезпечення від департаментів та закладів освіти, а проблеми у виконанні держзамовлень є не лише у випадку з освітньою платформою. За даними сервісу clarity-project, за три останні роки «БМС-Техно» отримало підрядів на суму у майже 272 млн грн. А договір з підприємством «Інфоресурс» на поставку обладнання та програмного забезпечення для Національної освітньої платформи став найбільшим державним замовленням.
Питання до Міносвіти – коли запрацює Національна освітня електронна платформа і чи запрацює взагалі – залишаються відкритими. Наразі також невідомо, які результати матиме кримінальне провадження щодо 48 млн грн, які заплатила держава за платформу.
Сюжет Микити Панасенка, Центр журналістських розслідувань.
