Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) відхилив скаргу ПрАТ «Сільськогосподарське підприємство «Кримський виробничий рибокомбінат» (Красноперекопськ) про відшкодування збитків, завданих господарству припиненням Україною постачання дніпровської води до окупованого Криму.
Про це повідомив агентству «РИА Новости» московський адвокат Олександр Молохов, якого називають главою робочої групи з міжнародно-правових питань «постійного представництва Криму при президенті РФ».
Раніше Господарський суд Києва повернув заяву рибокомбінату без розгляду через несплату судового збору. Підприємство вимагало відшкодувати збиток в розмірі 60 млн рублів (24,4 млн грн.).
«Після відмови суду в Україні приймати до розгляду цю справу нами була направлена скарга до Європейського суду з прав людини. Однак Європейський суд без будь-якого мотивування, що є кричущим анахронізмом, відхилив скаргу без права на апеляцію. Згідно з рішенням судді Латіфа Гусейнова, дана скарга визнана неприйнятною і не підлягає подальшому розгляду», – розповів Молохов.
За його словами, Європейський суд «як вогню боїться скарг з Криму» і сприймає проросійськи налаштованих жителів Криму як «прокажених, що, звичайно, не робить йому честь».
У той же час Молохов підкреслив, що має намір відстоювати права рибкомбінату на більш високому рівні. «Ми готуємо звернення до Комітету ООН з прав людини в Женеві», – заявив він.
Як повідомляв Центр журналістських розслідувань, ПрАТ «Сільськогосподарське підприємство «Кримський виробничий комбінат» із окупованого Красноперекопська звернулося до Господарського суду Києва з позовом до Держагенства водних ресурсів України та Управління Північно-Кримського каналу про стягнення збитків у сумі 24 397 857,00 грн., які підприємство понесло через відсутність води у каналі.
Госпсуд повернув заяву кримського підприємства без розгляду через банальну несплату судового збору. Оскільки позов містить вимогу майнового характеру – відшкодування збитків на суму у майже 24,4 млн гривень, то розмір судового збору становив 240 тисяч гривень, які не були сплачені. Натомість ПрАТ клопотало про звільнення або відстрочення сплати судового збору, посилаючись на важке матеріальне становище, однак доказів на підтвердження цього не надав.
У лютому 2018 року Київський апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні скарги рибокомбінату на рішення Господарського суду Києва.
ПрАТ «СП «Кримський виробничий комбінат», як і переважна більшість кримських юридичних осіб, після окупації Криму Росією існує одночасно у юрисдикціях України та РФ, однак вказує різних засновників та власників. У держреєстрі України вони лишились ті ж, що і до анексії – Фонд майна АРК (без частки) та чотири фізичні особи – громадяни України, які не надали згоди на оприлюднення їхніх персональних даних у системі SMIDA.
У російському держреєстрі сільгосппідприємство значиться як акціонерне товариство з тією ж назвою, акціонери якого не називаються. До серпня 2017 року у обох юросіб був один директор – Сергій Шабелян, тепер його у Криму очолює Наталя Ніконова. Реєстр показує зміну власників у листопаді 2015 року. Підприємство пов’язане із двома будівельними компаніями – ТОВ «Три СВ-плюс» та «Будівельна фірма «Крим-2». У них один засновник і власник – підприємець Володимир Кобець, що вказує адресу у Красноперекопську.
Нагадаємо:
- Після окупації Криму Україна в квітні 2014 року року перекрила надходження води на півострів з річки Дніпро через Північно-Кримський канал, який забезпечував до 85% його потреб в прісній воді. Для забезпечення водою господарств Херсонської області та недопущення її перетоку на окуповану територію півострова канал перегородили тимчасовою дамбою із мішків з піском. Потім була збудована капітальна дамба. У Криму склалася критична ситуація з водопостачанням окремих міст, а також з організацією зрошення і поливу на землях сільськогосподарського призначення.
