Компанія «Онікс», відома своїми тортами та тістечками, що випускаються під брендом «Лучіано», десять років платила зарплату колишній співробітниці, яка спочатку отримала громадянство так званої «ДНР», а потім Росії і, в результаті, очолила фабрику «Онікса», яка залишилася в тимчасово окупованому Донецьку, зареєструвавши її за російським законодавством.
Про це йдеться в розслідуванні видання Bihus.Info.
Бренд «Лучіано» народився в 90-х в Донецьку. Компанія-виробник швидко масштабувалася до повноцінної фабрики і великої мережі фірмових магазинів не лише на Донеччині, але й в інших областях. Після початку війни і російської окупації Донецька, бізнес перереєструвався на підконтрольній території і відкрив нове виробництво в Київській області. В свою чергу, частина співробітників, які прийняли рішення не виїжджати з окупації, продовжили працювати на залишених в Донецьку потужностях, використовуючи той самий бренд та назву юридичної особи.
Власники «Онікса» відмежовувалися від роботи підприємства в Донецьку, заявляючи, що ті працюють автономно. Це, в розмові з журналістами, підтвердив і співвласник компанії Едуард Катковський. Чоловік каже, що якийсь зв’язок нібито вдавалося підтримувати ще до 2016 року, але з того моменту компанії «розійшлися». Попри це, за словами Катковського, в обох реєстрах – українському та так званої «ДНР» власниками продовжувала значитися його родина (після окупації функціонери т.зв. «республік» просто скопіювали дані про підприємства, зареєстровані в цих областях, через що було створено «клони» юридичних осіб навіть в ситуаціях, коли бізнес дійсно переїхав на підконтрольні території і перереєструвався там – ред.).
Наприкінці 2022 року власники «Онікса» – Едуард та В’ячеслав Катковські – видали кілька довіреностей на розпорядження корпоративними правами та часткою в статутному капіталі трьом колишнім співробітницям – Марині Цибенко, Людмилі Шостій та Наталії Брагінській. Жінки раніше працювали на українському підприємстві, але залишилися в Донецьку, отримавши російське громадянство. Метою, за словами Катковського, було офіційно вийти з числа власників підприємства в окупації. Втім, чоловік не зміг згадати ні хто запропонував ідею з довіреностями, ні яким чином відбувалася комунікація. В результаті, «Онікс» в донецьку було перереєстровано за російським законодавством, а Цибенко, Шоста та Брагінська стали його власницями.
Компанія дуже швидко розрослася в прибутку. Так, наприклад, 2024 рік вона закінчила з 800 мільйонів рублів обороту, 37 мільйонами чистого прибутку і 175 мільйонами сплачених в бюджет ворога різних податків та зборів.
Цей епізод розслідувала Служба безпеки України і в результаті Цибенко, Шоста та Брагінська отримали заочні підозри в пособництві країні-агресору і обвинувальні акти, а ще – потрапили в міждержавну базу розшуку.
Разом з цим, за даними журналістів, «Онікс», який переїхав під Київ, з 2014 по 2024 роки продовжував платити заробітну платню Цибенко. Вона ж в офіційних документах компанії значилася як «головна бухгалтерка» вже навіть після початку повномасштабного вторгнення.
Пояснити це в розмові з журналістам Едуард Катковський не зміг. Без пояснень залишився і ще один момент. У 2024 році невідомі скопіювали і злили в мережу фінансові документи донецького «Онікса». В зарплатних відомостях, серед отримувачів зарплати значилася повна тезка на той момент директорки українського «Онікса» Ірини Петрановської. Жінка у 2023 році нібито отримала понад 40 тисяч рублів офіційної зарплати тут.
Сама Петрановська говорити про це з журналістами відмовилася, Катковський же заявив, що для нього це також було сюрпризом, але ситуацію він вважає «дурістю». Попри це, під час обшуків СБУ у Петрановської було знайдено заяву Цибенко (ймовірно, заяву на звільнення), датовану 2024 роком, що означає обізнаність компанії щодо роботи і виплат Цибенко протягом усього цього часу.
