Сьогодні Верховна Рада України прийматиме в другому читанні законопроєкт №11520. Цей проєкт мав би забезпечити імплементацію євродирективи 2014/24/ЄС про публічні закупівлі. Однак поряд із позитивними новаціями в законопроєкті є суттєві корупційні ризики.
Центр протидії корупції (ЦПК) виявив наступні корупційні норми у законопроєкті:
1. Закриття публічних закупівель у разі безпекових ризиків – повернення нелетальних закупівель в часи “яєць по 17”
Законопроєкт дає дозвіл не застосовувати закон до публічних закупівель у випадку, якщо захист інтересів нацбезпеки не може бути забезпечено в інший спосіб. Зокрема, встановленням вимог щодо захисту інформації з обмеженим доступом та/або якщо застосування цього Закону становитиме загрозу поширення інформації, що суперечить інтересам нацбезпеки. Така норма буде діяти постійно, а не на час війни. Хоча проєктом окремо врегульовано, що під час дії воєнного стану Кабмін визначає особливості публічних закупівель та встановлює необхідні безпечні процедури.
Тобто весь оборонний, правоохоронний, розвідувальний блок, сили цивільного захисту та оборонпром зможуть вивести публічні закупівлі з-під дії закону начебто в інтересах нацбезпеки.
На практиці це означає, що будь-яка закупівля їжі або одягу для ЗСУ або дорогих автомібілів правоохоронцями може бути закрита через вигадані “безпекові ризики”. Формулювання законопроєкту дозволяє в підсумку вивести з-під тендеру та приховати інформацію про вартісні публічні закупівлі будь-якої силової структури, навіть якщо безпекових ризиків насправді немає.
Мова про непрозорі закупівлі на мільярди гривень. Тільки Державний оператор тилу за 2025 рік закупив їжі, одягу та інших товарів для забезпечення армії на майже 75 млрд грн платників податків.
Важливо, що закупівлі зброї, військової техніки та інших товарів, розкриття інформації про які справді становить ризики для нацбезпеки, проводяться у закритому режимі і зараз.
Таку пропозицію вніс до законопроєкту економічний комітет Верховної Ради у 105-ій комітетській правці.
2. Обрати переможця тендеру можна буде просто, якщо орган влади (чи інший замовник) визначить його “найкращим”, навіть якщо ціна закупівлі буде зависокою.
Законопроєкт закріплює принцип визначення переможця закупівлі, виходячи із визначення “найкращої пропозиції” на думку замовника. Підхід “обрання найкращого” не містить жодної визначеності, а отже, в підсумку дозволить замовникам не обирати найбільш економічно вигідні товари, роботи чи послуги.
Це стосується передусім тих закупівель, де замовник визначив, що керується неціновими критеріями.
Термін “найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція” до другого читання замінено на “найкращу тендерну пропозицію”. А найкращою тендерною пропозицією в закупівлях за проєктом визнається “найкраща” пропозиція. І ніщо не завадить замовнику навіть у відкритих торгах просто обрати найкраще.
Хоча питання оцінки контрактів займає центральне місце в євродирективі: контракти присуджуються найбільш економічно вигідній пропозиції на підставі найкращого співвідношення ціна-якість. Це передбачено прямо у ст. 67 Директиви.
Тобто, країни ЄС, маючи неабияку економічну стабільність, закуповують, керуючись економічною доцільністю та зважаючи на найкраще співвідношення ціни та якості. А Україна під час повномасштабного вторгнення дозволить собі купувати просто найкраще.
3. Надано право Кабміну встановлювати винятки із застосування конкурентних процедур закупівель за погодженням з економічним комітетом Верховної Ради.
Законопроєкт дозволяє не проводити конкурентний тендер, якщо Кабмін визначить це за потрібне і погодить це з економічним комітетом Ради.
Зважаючи на те, що Кабінет Міністрів і Верховна Рада сьогодні не є субʼєктними та є повністю політично залежними від Офісу президента, ця норма має додаткові ризики. Вона може породити нових “мінідічей”, які отримуватимуть мільярдні державні контракти без жодної конкуренції.
Таку пропозицію вніс до законопроєкту економічний комітет ВРУ 105-ою комітетською правкою.
Зважаючи на аналіз вище, ЦПК закликає депутатів виключити із законопроєкту шкідливі норми та проголосувати його у редакції, яка справді відповідає Директиві ЄС.
Інакше ми ризикуємо як мільярдами коштів від платників податків, так і довірою ЄС до України.
- Внутрішні урядові аудити, які перевіряли закупівлі, здійснені Агенцією оборонних закупівель України, виявили десятки контрактів, укладених із компаніями за завищеними цінами при наявності пропозицій конкурентів із нижчою вартістю.
