Вода і закон

Євген Лешан, Центр журналістських розслідувань

Новий відеоблог Євгена Лешана про зраду - уявну та реальну, про дніпровську воду, якої не дочекається окупований Крим, і про законодавчі танці з бубном навколо приватизації стратегічних об’єктів.

Отже, все почалося з коментаря депутата фракції «Голос» Ярослава Юрчишина «Суспільному. Крим» про небезпечний законопроєкт, який, за його словами, може відкрити дорогу дніпровській воді до окупованого Криму, бо виключає з переліку підприємств, які не можна приватизувати, головні артерії, по яких постачалася вода на півострів - Управління Північно-Кримського каналу і Управління Головного Каховського магістрального каналу.

Законопроєкт 2831-1, яким нас лякав нардеп Юрчишин, Верховна рада з тріском провалила на голосуванні. Він вводив три окремі переліки підприємств, контроль над якими має залишатися в руках держави, а також регулював особливості розділення АТ «Українська залізниця» на три частини та давав дозвіл на приватизацію решти її активів. Можливо, що саме заради розділення Укрзалізниці він був ініційований.

А як же Управління Північно-Кримського каналу? За проєктом 2831-1 його й справді виводили з переліку підприємств, що не підлягають приватизації?

У жовтні 2019 року Верховна Рада скасувала закон «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», прийнятий ще у далекому 1999 році. Скасований перелік містив 1226 підприємств. І з жовтня минулого року він не є чинним. Новий законопроєкт 2831-1 з такою самою назвою «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» містить сумарно лише 218 підприємств. Тобто це була спроба відновити перелік, «загубивши» по дорозі понад тисячі підприємств! І серед них - Управління Північно-Кримського каналу.

Жодного чинного переліку підприємств, що не підлягають приватизації, з жовтня минулого року не існує. Чому ж Управління Північно-Кримського каналу досі не приватизували? Бо частина 5 статті 2 закону «Про приватизацію державного і комунального майна» відносить до об’єктів, що не підлягають приватизації, «водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, гідротехнічні захисні споруди, об’єкти інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем». Крім того, є ще частина п’ята статті четвертої, де прямо сказано: «Об’єкти державної власності, визначені частиною другою цієї статті, не підлягають приватизації незалежно від їх включення до Переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».

Тобто, є перелік, нема переліку - приватизувати Північно-Кримський канал не можна. Але й цього мало. Закон, який скасував перелік підприємств, що не підлягають приватизації, встановлює ще один запобіжник: «об’єкти права державної власності, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях, не підлягають приватизації до повного відновлення конституційного ладу України на тимчасово окупованих територіях». А більша частина господарського комплексу Північно-Кримського каналу знаходиться саме на окупованій території Криму.

Тобто, в українському законодавстві на сьогодні існує як мінімум три норми, які унеможливлюють приватизацію Північно-Кримського каналу.

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine