Дарія КАЛЕНЮК: «У березні, можливо, знову доведеться виходити на вулиці»

«Вопрос национальной безопасности»
Минулого тижня ВР України ухвалила три із останніх чотирьох антикорупційних законів, необхідних для отримання безвізового режиму України з Європейським Союзом. Прийняття цих законопроектів стало цілою епопеєю: вони відкладались, до них намагались тишком внести поправки, які робили б їх "нешкідливими" для депутатів та чиновників. Але, завдяки контролю з боку антикорупційних громадських організацій і ЗМІ і тиску з боку ЄС, депутати все ж змушені були ухвалити закони про про арешт і спецконфіскацію майна, ймовірно набутого злочинним шляхом(№4054), про агенство з розшуку та управління заарештованим і конфіскованим майном (№4056) та про збільшення прозорості і незалежності антикорупційної прокуратури (№4055). Вже цього тижня президент їх підписав. Як працюватимуть ці закони і система нових антикорупційних органів загалом - у розмові із директором Центру протидії корупції Дарією КАЛЕНЮК у програмі "Питання національної безпеки (телепроект Центру журналістських розслідувань, ефір ТРК Чорноморська).

Screenshot_2 Даріє, чому було так багато галасу і така велика протидія прийняттю останнього антикорупційного пакету? Начебто ж уже усі депутати  хочуть у Європу, і хочуть, щоб українці мали безвізовий режим. Не всі антикорупційні закони уже прийняті. Лишився ще один – про декларування статків чиновників. Але було прийнято три закони, два з яких вносять зміни в Кримінальний і Кримінально-процесуальний кодекси стосовно арешту майна і можливості конфіскації злочинно набутого майна. По суті, ми виконуємо стандарт Європейського союзу, який вимагає, що всі країни-члени ЄС і ті, що хочуть бути членами ЄС, створювали можливості правові, щоб слідство могло на ранніх етапах провадження виявляти можливо злочинне майно і його арештовувати, щоб воно не зникало, не переписувалося, не з’являлося в окупованому Криму чи на Донбасі. Для прикладу - чиє майно вже так спливло, поки депутати тягли із прийняттям законів? Сьогодні я йшла на ефір і помітила, що Ірина Клюєва, в рамках позову про розірвання шлюбу із народним депутатом Сергієм Клюєвим, отримала рішення суду, за яким на неї переписується купа майна. По Ірині Клюєвій немає провадження, вона не підозрювана, а майно вже за рішенням суду належить їй. Це один зі способів, як уникнути можливої конфіскації майна. Сергій Клюєв для кримчан досить знайома людина. Разом зі своїм братом Андрієм вони, як ми вважаємо, володіють сонячними електростанціями, які тепер Російською Федерацією враховуються у власну кримську генерацію, де вони займали велику долю – майже 30%. З весни ці електростанції, які були збудовані з великими преференціями з боку держави - з великими податковими,митними, земельними пільгами, тепер будуть допомагати окупантам. Щодо законів: за останній тиждень я стикнулася із тим, що дуже мало людей розуміють, по-перше, в чому справа, чому такий галас довкола них, і, по-друге, як нова антикорупційна система  буде працювати в Україні. Треба пояснити. Ми говоримо про фактично весь пакет законів, що стосуються статків. Причому не статків пересічних громадян, а статків високопосадовців і чиновників, які звикли, що їхнє майно недоторкане, навчилися користуватися дірками в законодавстві, залежними правоохоронними органами, записувати своє майно на родичів і завжди уникати відповідальності. Ми створюємо законодавчий інструмент, що дозволяє ці статки виявити чи через систему декларування, чи через Агентство з розшуку та управління арештованим і конфіскованим майном. І вчасно арештувати і конфіскувати, попередивши запис майна на родичів. Закони спрямовані на те, щоб полатати всі дірки в діючому законодавстві. Вони дадуть повноваження Національному антикорупційному бюро (НАБУ) та Антикорупційній прокуратурі (САП), які вже працюють. Сонячні електростанції Клюєвих у Криму Сонячні електростанції Клюєвих у Криму Вже є перші провадження в Бюро. Як мені відомо, вже є провадження і стосовно високопосадовців. Як тільки президент підпише ці закони, вони автоматично стануть інструментом в руках НАБУ та Антикорупційної прокуратури. Але є проблема з електронним декларуванням доходів і майна. Декларування – це останній крок на шляху до безвізового режиму. Це має бути декларування онлайн, щоб можна бути порівняти статки з реєстрами. Це має бути розширена форма декларування, де декларуються всі родичі, вся готівка, що лежать навіть у трьохлітровій банці в землі, де мають декларуватися всі внески в різні юридичні компанії свої і своїх родичів. Нова система декларування запускає дві норми Кримінального кодексу. Це норма про брехню в деклараціях – умисне внесення недостовірної інформації суб’єктом декларування в декларацію, що карається позбавленням волі на декілька років з позбавленням права займати відповідні державні посади. Ця норма є у підслідності НАБУ і НАБУ має її втілювати в життя. Друга норма – незаконне збагачення: коли статки чиновники не співпадають зі стилем життя та його витратами. Наприклад, суддя заробляє 20 тисяч гривень, задекларував автомобіль нижчого класу, у власності  сім’ї є невеличка квартира у Києві. Але насправді їздить на роботу на БМВ, що записаний на брата, проживає в Козині в маєтку, який записаний на підставну особу. Все це може перевірятися НАБУ через різні негласні слідчі дії, через доступ до всіх реєстрів власності. І коли виявляється не співмірність витрат і стилю життя реально задекларованим активам – це вже ознака злочину, починається кримінальне провадження, і вже суддя має в суді довести законність походження в нього активів. А за новими статтями в КПК та ККУ про арешт і спецконфіскацію, це майно можна буде арештувати вчасно і згодом конфіскувати, якщо буде доведено, що воно було набуте злочинним шляхом.   Акція з вимогою до президента накласти вето на Закон про електроні декларації Акція з вимогою до президента накласти вето на Закон про електроні декларації Нас звинувачували в тому, що це атака на звичайних громадян. Депутати згадали про народ, коли зачіпалися їхні інтереси. Вони згадали про правоохоронні органи-монстрів, котрі рейдерські захоплюють якісь підприємство, звичайних громадян притягують до відповідальності. Найцікавіше, що все це родиться і зараз, і без змін в КПК і Кримінальний кодекс, але фактично, за діючими нормами неможна арештувати і конфіскувати те, що записано на держслужбовців. Направді, КПК та КК зі змінами містить гарантії захисту прав третіх осіб, власників, добросовісних набувачів майна. Вони можуть завжди оскаржити арешт, вирок суду в частині спец конфіскації. Також є прописані гарантії інші: наприклад, неможна позбавити житла людину, яка там живе. І арешт майно заморожує, його неможна продати, подарувати. З деклараціями: ці дві норми про незаконне збагачення і брехню відкладені до 2017 року за новим законом, який був прийнятий у вівторок. Фактично, все те красиве, що ми малювали Міжнародному валютному фонду, ЄС, обіцяли виконати якісь міжнародні стандарти, відклали депутати у вівторок. Більш того, вони сказали: добре, ми будемо здавати декларації онлайн в цьому році, але ми не будемо декларувати рухоме майно, яке було набуте до початку електронного декларування. Це означає, що розкішні телефони, авто, яхти, ікони – не декларуються, тому що вони набуті до моменту вступу в дію системи. Це легітимізація злочинних статків. І також непотрібно декларувати майно, що належить близьким родичам, якщо вони не проживають з тобою. Тобто, живе син в сусідньому будинку в Козині, на нього записані 10 автомобілів, яхти – непотрібно декларувати. Це нонсенс. Це потрібно виправити до кінця березня. Є голоси для цього? Чи достатній тиск з боку громадянського суспільства і Заходу? Чи депутати знову знайдуть якийсь "компроміс"? Ми заявили, що ми проти прийнятого закону, що потрібно вето президента. Закон не лише не вирішує проблему декларування, а робить ще гірше. Парламент повинен розробити новий законопроект, який повинен повернути всі позитивні здобутки, за які ми проголосували ще в жовтні 2014 року. Для Європейського Союзу це принципово – мати електронне декларування. Якщо не буде безвізового режиму, ми будемо знати, із-за чого. Це відповідальність президента, в першу чергу, який має найбільшу фракцію в парламенті. Депутати цієї фракції не хочуть голосувати за цей законопроект. Відповідальність прем єра, який має другу за величиною фракцію. "Самопоміч" і так готова голосувати. Питання до Арсенія Яценюка і Петра Порошенка. «Укрінформ» зробив  інфографіку про нові антикорупційні органи України, їхні повноваження. Як нова система має працювати для боротьби з корупцією різного рівня, що ще не сформовано? Антикорупційне бюро має все керівництво. Вже пішов набір другої ланки детективів. Бюро вже сформоване. Воно має повноваження кримінального слідства вже два місяці, від моменту створення Антикорупційної прокуратури. Фактично, бюро і прокуратура – це два елементи одного цілого. За українським законодавством, в кожному кримінальному провадженні прокурор має здійснювати процесуальне керівництво. Тобто потрібно детективу прослухати мій телефон – він звертається за погодженням до прокурора, прокурор погоджує, потім детектив звертається до суду. Потрібно арештувати майно, наприклад, Клюєва, детектив чи слідчий звертається до прокурора, той погоджує, суд погоджує. Потім вже прокурор бере всі зібрані документи і докази і іде в суд. В суді представляє обвинувачення. За Конституцією ми не могли створити окрему від Генпрокуратури прокуратуру. Тому, нажаль, це частина Генпрокуратури, але досить незалежна. Ми прописували гарантії незалежності: конкурс, високі зарплати, жодних обов’язків виконувати доручення генерального прокурора. Все це прописувалося в законодавстві.   Для збільшення зображення - натисніть на нього Для збільшення зображення - натисніть на нього Тобто елемент впливу – це лише етап вибору, який генеральний прокурор робив із двох кандидатів-фіналістів. Так. До речі, в четвер законом генпрокурора позбавили і цього вибору. Він повинен буде просто призначити того, кого обере конкурсна комісія, до якої не можуть входити державні службовці і правоохоронці.  Що стосується Національного агентстсва із запобігання корупції (НАЗК), то ми маємо вже десь восьмий чи дев ятий місяць епопею конкурсу на керівництво НАЗК. То зі сторони уряду, то зі сторони парламенту, різними способами і маніпуляціями відтягується момент обрання керівників. Чим Антикорупційне агентство має займатисячому і чому така протидія саме цій структурі? І чи ці нові органи один одному на ноги не будуть наступати?  НАЗК – це превентивний орган, він не є правоохоронним, він не може арештувати майно, посадити у в’язницю. Але він повинен налагодити якраз електронну систему збору декларацій. Там буде програма, яка зчитує всю інформацію і порівнює із державними реєстрами. Там працюватимуть аналітики, виявлятимуть неспівпадіння. Якщо вони бачитимуть там ознаки злочину, вони надають матеріали в Антикорупційне бюро. Окрім того, агентство має відслідкувати рівень життя чиновників: дивитися, чи суддя їздить на автомобілі низького класу чи на БМВ, живе в Козині чи на Троєщині. Головне, щоб спочатку була налагоджена система аналізу декларацій чиновників. Але зауважимо, що НАБУ буде займатися лише вищим ешелоном влади України, а всі решта , до маленької сільради - НАЗК. Такі собі електронні детективи будуть в агентстві працювати, які будуть порівнювати життя із тим, що записано в деклараціях. І вони будуть виявляти конфлікт інтересів. Тобто в нас дуже часто не визнається корупцією, коли в прямому підпорядкуванні працюють чоловік і дружина, батько і син. Це конфлікт інтересів. Реальний приклад: скандал у ВМС України із намаганням військовослужбовців заховати на території військової бази автомобіль, який побував у ДТП, виявив, що це підрозділ, де служить син командуючого військовим флотом Сергія Гайдука. Більше того, саме його син, єдиний з флоту, відряджений на навчанні до Канади. Такі випадки НАЗК виявлятиме іІ діятиме вже адміністративними методами: можуть позбавити посади, відсторонити від служби, якусь догану виписати. НАЗК буде привчати держслужбовців до поняття «конфлікт інтересів». Що суспільство має сьогодні зробити, щоб з цієї дороги не звернули наші законодавці? Останній ривок – потрібно прийняти електронне декларування. Можливо, в березні знову доведеться виходити на вулиці, вимагати під парламентом голосувати саме той закон, який вирішить проблему. Потім нам потрібен десь рік-два, щоб відстояти те, що ми вже здобули. Ми очікуємо, що будуть кроки назад, що на досягнення по новим органам будуть атаки. І через законодавчі зміни, і різні піар-атаки. Ми будемо виявляти і відповідно реагувати разом з нашими іноземними партнерами. Рік-два потрібні, щоб нові зародки стали самодостатніми, щоб їх неможна було легко знищити, щоб зміни були невідворотними.

Добавить комментарий