Протягом двох років після анексії Криму Росія суттєво збільшила кількість озброєнь на півострові, оскільки головна її мета — повністю перетворити Крим у мілітаризовану зону.
Такого висновку дійшли учасники міжнародної конференції «Мілітаризація окупованого Криму як загроза міжнародній безпеці».
За даними Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, за два роки чисельність російських військових у Криму зросла удвічі і становить близько 24 тисяч людей. Згідно із прогнозами, у 2020-2025 роках чисельність війська зросте до 43 тисяч.
Мілітаризація Криму, на думку експертів, це інструмент, з допомогою якого Росія вирішує свої безпекові цілі.
Поки що, вважають українські і західні дослідники, протистояти таким планам Росії не вдається.
16 березня виповнюється два роки з дня проведення так званого референдуму про приєднання Криму до Російської Федерації. Володимир Путін називав приєднання Криму «історичною справедливістю» і визнавав стратегічне значення півострова у Причорномор’ї.
Мілітаризація і загрози
Директор центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак констатував: на півострові протягом двох років удвічі збільшилася кількість ракет, а кількість броньованих машин та підводних човнів досягла рівня, що мав Чорноморський флот за часів СРСР.
«На території Криму сформоване самодостатнє міжвидове угруповання, і там з’явилися нові російські озброєння. Зокрема, зенітні ракетно-гарматні комплекси «Панцир», протикорабельні ракетні комплекси «Бастіон», малі ракетні кораблі нових проектів. Загалом сумарний ракетний залп збільшився у півтора рази», — зазначив експерт.
«На території Криму з’явилися ракетні комплекси «Іскандер-М», ці ракети можуть досягти берегів Румунії, Болгарії, Туреччини. Головне, що Кремль хоче розмістити на авіабазі у Гвардійському ракетоносці ТУ-22М3 — це літаки дальньої авіації, які здатні нести і ядерні озброєння, їхній радіус бойових дій становить майже 2,5 тис. км», — зауважив пан Бадрак.
«Росія, зруйнувавши світову систему безпеки, іде шляхом конфронтації зі світом. Ми передбачаємо, що це може загрожувати ризикованими провокаціями військового характеру», — підсумував Валентин Бадрак.
У той же час, президент Росії Володимир Путін ще у 2014 році заявляв про наміри посилити військове угруповання у Криму.
Керівник Інституту чорноморських стратегічних досліджень Юрій Смелянський каже, що окрім нарощування озброєнь, територія Криму нині перетворилася в реабілітаційний центр для бойовиків так званих ДНР/ЛНР, а також тренувальних таборів для них і для найманців, що переправляються до Сирії.
Юрій Смелянський твердить, що меті перетворення Криму у щільну мілітаризовану зону підпорядковуються й інші дії російської влади у Криму, зокрема, переслідування і витіснення із півострова нелояльних до влади людей і, передусім, кримських татарів.
«Усі нелояльні до влади розглядаються як потенційна загроза. А наявність сили — це підтримання лояльності. Ми констатуємо, що чисельність співробітників спецслужб у Криму вже втричі перевищує цей показник в інших регіонах Росії. Триває залякування людей у мас-медіа, промивання мізків у школах і вищих навчальних закладах», — сказав Юрій Смелянський.
На переконання директора Інституту чорноморських стратегічних досліджень, мілітаризація Криму — це і створення постійних загроз для України через «гіпотетичну окупацію» сусідніх областей, і загроза Заходу, оскільки нарощування озброєнь у Чорноморському регіоні порушує військовий баланс.
«Немає стратегії»
Українські та західні експерти переконані у відсутності стратегії як в самій Україні, так і західних країнах щодо повернення Криму Україні.
«У Заходу фактично немає стратегії поширення своїх цінностей, в той час як Росія на практиці доводить, що у неї така стратегія є», — заявив радник президента України, колишній керівник СБУ і глава комітету з питань розвідки при президенті Ігор Смешко.
«Євросоюз зараз повністю сфокусований на внутрішніх проблемах: кордони, мігранти, можливий вихід Британії із ЄС. Тому відповідь Заходу на події в Україні і зокрема, ситуацію із Кримом — шаблонна. Бо наші думки і роздуми зараз зайняті внутрішніми проблемами», — визнав науковий співробітник Королівського інституту міжнародних відносин (Chattam House, Великобританія) Джеймс Шерр.
«Росія розуміє, що Захід є настільки політично слабкий, наскільки слабка Росія економічно. І якщо Росія виграватиме політично, то вона зрештою виграє і економічно», — додав експерт Chattam House.
Голова меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров сказав, що зниження уваги до Криму з боку світової спільноти призводить до збільшення репресій проти кримських татарів.
«Кримськотатарське населення, фактично, розплачується за те, що повністю поділяє сучасні погляди на систему міжнародно визнаних прав людини, при цьому кримські татари перебувають у ситуації, коли світове співтовариство виявилося не в силах захистити їх від репресій», — сказав він.
«При цьому всі переговірні майданчики, які створюються нами разом зі світовим співтовариством, повинні мати на увазі головним завданням деокупацію Криму. Очевидно, що Росія не хоче розглядати це питання, однак мета нинішньої політики полягає саме в тому, щоб Росія також постала перед необхідністю сісти за стіл переговорів», — наголосив Рефат Чубаров.
Через роки, через десятиліття
Експерти не наважуються говорити про те, коли Крим може повернутися до складу України і чи взагалі це колись станеться.
Як сказав ВВС Україна керівник ГО «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко, на експертному рівні існує стратегія повернення Криму, проте її наразі немає у влади.
«Експертна думка не вважає, що Крим повернути неможливо. Це радше позиція деяких політиків, які вважають, що слід позбутися «кримського» баласту для швидшого просування до Європейських структур. Для того, щоб дати відповідь на запитання, як повертати, слід розібратися, чому втратили», — сказав дипломат.
«Повернення Криму — це має бути збіг багатьох обставин. Передусім, потрібні зміни в самій Україні і вироблення системи менеджменту щодо Криму. По-друге, це інформаційна робота із населенням Криму. Звісно, ми говоримо і про військовий компонент. Треба готувати свої збройні сили до військової операції. І чекати змін у Росії. Крим повернеться тоді, коли Росія буде максимально послаблена, а Україна — максимально посилена. Безумовно, ідеться про роки і десятиліття», — підсумував Богдан Яременко.
