Єврокошти для переселенців. Херсон

Проект «Активізація територіальної громади Херсону для подолання проблем вимушених переселенців» стартував два роки тому. Європейський Союз надав близько 800 тисяч євро, на які у чотирьох херсонських гуртожитках мали відремонтувати 109 кімнат для переміщених осіб, оснастити їх меблями та побутовою технікою, а самих переселенців навчити комерційному менеджменту.

Однак ці роботи не виконані у повній мірі - третина кімнат і досі не відремонтована. Більше того, як виявив Центр журналістських розслідувань, відремонтованим кімнатам знову потрібен ремонт. Втім, підстав не лише для журналістського розслідування у цій історії так багато, що ми вирішили розділити її на дві подачі. "Тендерну" частину ми подамо у наступному матеріалі, а зараз - картина життя у херсонських гуртожитках для переселенців, як її побачили наші кореспонденти Станіслав Білий та Петро Коберник.

Антон Єфанов, директор Херсонского міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді - один із співавторів першого проекту на Херсонщині, що  отримав таку вагому підтримку Європейського Союзу. Каже, що проект розроблявся  у 2014-му,  коли був великий наплив переселенців із Донбасу. 

"Тоді якраз були активні бойові дії і досить багато переселенців приїжджало в місто Херсон. На той момент основною проблемою було також і розміщення людей. У літній період їх розміщували в області,  в пансіонатах. Ми шукали шляхи вирішення проблеми, щоб люди могли хоча б десь стаціонарно зупинятися в нормальних приміщеннях. Цей проект був фінансований ЄС для того,  щоб провести первинні ремонтні роботи, заміну внутрішніх комунікацій у гуртожитках", - розповідає А.Єфанов.

Виконавцем проекту, що отримав щедре фінансування ЄС,  стало управління соціальної політики Херсонської міської ради, а реципієнтами, тобто, отримувачами коштів на реалізацію проекту, окрім Управління вказано Херсонський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та два громадських об"єднання - Херсонська обласна молодіжна організація «Фундація сприяння громадської активності» та Благодійне товариство «Центр суспільних програм».  Завданнями проекту визначено базовий ремонт та устаткування гуртожитків, надання юридичної та психологічної допомоги внутрішньо переміщеним особам, сприяння їхній самозайнятості та стимулювання економічної активності. 

Усі заходи і роботи за проектом мали бути завершені у листопаді 2016 року, однак він був призупинений. За нашою інформацією, ЄС отримало анонімний сигнал про завищення вартості робіт та матеріалів на ремонті гуртожитків. 

"У 2016 році команду проекту звинувачували в тому, що були здійснені якісь корупційні дії, що хтось щось вкрав. У лютому 2016 року ЄС тимчасово призупинив дію проекту і попросив кошти, які залишилися для його реалізації, не витрачати. Після цього приїхала незалежна аудиторська перевірка. Вона проводила перевірку протягом двох місяців, після чого проект був продовжений. Контракт по проекту тепер буде завершений у червні 2017 року".

 Таким чином, на кінець 2016 року у двох херсонських гуртожитках на вулиці Комкова переселенці отримали лише 78 кімнат. Три десятки інших, які знаходяться і тут, і у гуртожитку на  вулиці Поповича, і досі не відремонтовані. Та й ті, на які вже були витрачені чималі кошти проекту ЄС, виявились проблемними. Найбільш видима – це грибок на стінах кімнат, який з’явився через місяць після їх заселення.


«Ми заїхали в кінці вересня, у жовтні він уже був – як опалення почали включати. Я не хочу нікуди і ні до кого звертатися, мені набридло вже. Зверталися, я знаю, дівчата у КримSOS. Вони займаються внутрішніми роботами. А зовнішніми – це потрібно утеплювати фасад гуртожитку, щоб грибка не було», - розповідає мешканка гуртожитку на вул.Комкова 76 Б. І вона, й інші наші співрозмовники- переселенці відмовлялись називати свої ім"я. 



У сусідньому гуртожитку своя біда - сирість проступає зі  стелі. На верхньому, п’ятому поверсі живуть не переселенці, а місцеві мешканці. Кімнати та санвузли на їхніх  поверхах не ремонтували, що, м’яко кажучи, не сприяє встановленню дружніх стосунків між сусідами.

«Підтікає з п"ятого поверху. Всі говорять, що це дах, але ми не знаємо. Мало віриться. Дощу не було -  а у нас краплі і сиро кругом. Думаю також, що це з п"ятого поверху,  там жахливі борги, платити за кімнати не хочуть. А хто буде платити за ремонт сантехніки? Звичайно ніхто. Ось підсихає і сиплеться, виходить, нам в їжу. Ось це ось воно все нам в їжу. У нас тут плита – ось сюди воно все і сиплеться», - жаліється мешканка гуртожитку на вул.Комкова 76 В.


Переселенці із зони бойових дій, як і місцеві мешканці гуртожитків, мають платити за комунальні послуги. Проте механізму нарахування субсидій для переселенців наразі немає, тому рахунки бувають непідйомні. 

«Платежі, звичайно, великі. У мене багатодітна сім'я – було 2,5 тис. гривень за дві кімнати в одному місяці, разом з опаленням. Борги ростуть через те, що вчасно не виплачують гроші. Ту ж саму адресну допомогу переселенцям, яку витрачають на оплату комунальних послуг. Два-три місяці не платять і природно зростають борги за комунальні послуги», -розповідає мешканка гуртожитку на вул.Комкова 76 Б.

Контролювати нарахування мешканці гуртожитку не можуть:  лічильники на воду поставили ще перед заселенням, але і досі не опломбували, а електролічильники - під замком.


«Ми відразу написали у всі інстанції: будь ласка,  опломбуйте лічильники по воді, електролічильники треба вивести на поверх. Тому що коли ми приходили і фотографували на телефон, то в добу виходило від 180 до 230 кіловат. Як тільки ми не фотографуємо день-два - відразу півтори тисячі, 2,5 тис кіловат на добу. Я кажу: хлопці, це верстати повинні крутитись. У мене в Донецьку цех менше в місяць, ніж тут за добу- за дві,  накручував», - розповідає  переселенець, що мешкає у гуртожитку на вул.Комкова 76 Б.


Нехитре розслідування мешканців гуртожитку встановило цікаву закономірність:  як тільки у них починаються перебої в подачі електрики чи води, найближча автомийка перестає працювати.

«Ми помітили, що якщо у нас якісь проблеми з водою і напругою, найближча автомийка взагалі припиняє працювати. Тобто, взагалі не працює. Тільки у нас запускають -  тут вже машини миють. І знову нам виставляють рахунок», - каже переселенець. 

Однак замість офіційного розслідування ВПО отримали тиск і перевірки правоохоронців.

«Звідки беруться такі тарифи нам не кажуть, але ініціативну групу в складі двох сімей представники правоохоронних органів прошмонали на все: діти брудні- не брудні, рідні-не рідні, на органи їх кудись відправили або не відправили. Дзвінки опівнічні цим сім’ям: "Ви там за дітей не переживайте". Люди просто плакали. Дійшло до того, що просто пресували, допоки вони не відмовилися від всього. Одна сім'я звідси просто поїхала», - розповідає переселенець.




Окрема тема із життя переселенців - їхні діти. У двох гуртожитках Херсона зі своїми батьками мешкають більше 50 неповнолітніх дітей, яким, на жаль, доводиться бути свідками постійних пиятик та бійок.

Із дітьми переселенців час від часу займаються волонтери. Розказують, що коли вони в одній кімнаті граються з дітьми, у сусідній їхні батьки пиячать. Ірина Тугарінова, представниця Благодійного фонду «Міжнародне партнерство» розповідає:

"Коли ми провели святкову програму для дітей, ми познайомилися з цими людьми і почали приходити до них кожної неділі.  Те, що ми побачили і що нам розповіли люди: поліція звідти не від"їжджала, там були присутні і алкоголь, і наркотики. І нас турбує, що в такій атмосфері живуть діти".

Дитячих майданчиків у жодному із гуртожитків немає. Батьки кажуть, що вже не раз звертались до місцевих депутатів та соціальних служб, але ніхто не відгукнувся. Переселенки розповідають, що їхні діти "грають з палками, камінням та цеглинами", а в пісочницях поблизу гуртожитку  знаходять і скло, і шприци. 

Отже , підсумуємо: неякісний ремонт кімнат, нездорова атмосфера у гуртожитках, де мешкають півсотні дітей, космічні нарахування за комунальні послуги. Це те, з чим зіштовхуються переселенці, яким пощастило отримати кімнату у гуртожитках, на які Європейський Союз виділив 800 тис. євро. Проект,  який передбачав і ремонтні роботи у гуртожитках, і освітні програми для ВПО. Як і ким освоювались у Херсоні ці кошти - незабаром, у наступному матеріалі. 

Добавить комментарий

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine