Європарламент вважає Росію під керівництвом її президента Володимира Путіна «найбільшим викликом для європейської безпеки» та рекомендують Євросоюзу посилити санкційні можливості і знизити залежність від нафти і газу з РФ.
Про це йдеться в резолюції Європарламенту щодо напряму політичних відносин між ЄС і Росією, за яку проголосували 494 європарламентарі, 103 – висловилися проти, ще 72 – утрималися, повідомляє DW.
Головним інтересом ЄС резолюція називає «свободу, стабільність і мир» в Європі і за її межами, загрозу яким становить «агресивна політика російської влади». Серед прикладів євродепутати називають незаконну «окупацію і анексію» Криму, порушення територіальної цілісності України, Грузії і Молдови, а також кібератаки, втручання у вибори і можливі теракти на території ЄС, зокрема в Чехії.
У Європарламенті підкреслили, що відзначають відмінність між російським народом і владою РФ. При цьому режим Путіна називають «стагнуючою авторитарною клептократією, яку очолює довічний президент, оточений олігархами». «Всі критичні заходи, запропоновані в цій рекомендації, спрямовані на режим президента Путіна, а також його кримінальні дії і антидемократичну політику», – наголошується в документі.
Офіційному Євросоюзу Європарламент рекомендував розробити всеосяжну стратегію щодо Росії. Зокрема, «ЄС повинен фундаментально реформувати свою зовнішню політику, щоб гідним довіри чином демонструвати свої амбіції як впливового глобального гравця». Для цього ЄС, зокрема, радять зміцнити свою оборону і посилити співпрацю між розвідками його держав-членів.
«ЄС повинен бути готовий використовувати свій вплив і закликати до відключення Росії від платіжної системи SWIFT, щоб не дозволити російській владі продовжувати свою агресивну поведінку», – наголошується в резолюції. Євродепутати вважають, що ЄС «повинен посилити свої можливості» запроваджувати санкції «проти російської влади, російських олігархів, поплічників президента Путіна і членів їхніх сімей за порушення прав людини або системні репресії проти демократичних сил, меншин, релігійних та ЛГБТК+ груп в Росії».
Особливу увагу документ приділяє енергетиці. Євродепутати вважають, що ЄС повинен бути готовий обмежити імпорт нафти і газу з РФ, якщо Москва «продовжить свої погрози проти держав ЄС і військову активність проти країн «Східного партнерства» (СхП). Як відомо, до останніх Брюссель відносить Україну, Грузію, Молдову, Білорусь, Азербайджан і Вірменію. Для цього «ЄС слід створити і реалізовувати чітку стратегію завершення залежності від російських газу, нафти та іншої сировини, зокрема заліза, сталі, алюмінію і нікелю».
У резолюції зазначається, що одним з центральних елементів стратегії ЄС щодо Росії має бути надання підтримки країнам «Східного партнерства», адже їхній успіх, демократичність і процвітання у Кремлі «розглядають як загрозу стабільності режиму Путіна». «ЄС повинен визнати європейські прагнення своїх країн-сусідів і відкинути російську політику сфер впливу, а також ЄС має визнати, що несе стратегічну відповідальність за стабільність і розвиток сусідніх країн, передусім регіону СхП», – додається в рекомендаціях. Європарламент також радить посилити безпекову, військову, розвідну та кібербезпекову підтримку України, Молдови та Грузії, а також подумати про надання їм «оборонного обладнання».
Значну частину резолюції присвятили «внутрішнім репресіям» в РФ. «Ситуація в Росії погіршується жахливим чином через посилення президентом Путіним репресій», – відзначили євродепутати. Зокрема, Європарламент назвав «безпідставним» і «дискримінаційним» рішення про визнання Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального екстремістською організацією. У рекомендаціях йдеться, що ЄС повинен знайти більш ефективні способи вимагати від Москви звільнити Навального, Юрія Дмитрієва і всіх інших політв’язнів, яких, судячи зі списків «Меморіалу», в РФ близько 400 осіб.
Крім того, євродепутати звинуватили Кремль у «посиленні репресій проти політичної опозиції» перед виборами в Держдуму 17-19 вересня. Зокрема, «ключових опозиціонерів» тримають або у в’язниці, або під домашнім арештом. На думку євродепутатів, репресії проти політичних конкурентів і зловживання процедурами реєстрації «зроблять просто неможливим говорити про чесні парламентські вибори у вересні 2021 року».
«ЄС повинен бути готовий не визнати парламент Росії», – наголошується в резолюції. Якщо вибори в Держдуму визнають сфальсифікованими і невідповідними міжнародним стандартам, то євродепутати пропонують призупинити участь РФ у міжнародних організаціях з парламентськими асамблеями, перш за все ПАРЄ. У документі додали, що Євросоюз повинен засудити проведення Росією виборів в «окупованому Криму» і не визнавати їхні результати.
Нагадаємо:
- Санкції проти Росії через анексію Криму з боку США і Євросоюзу були введені в грудні 2014 року.
- 12 липня 2021 року Рада ЄС продовжила до 31 січня 2022 року економічні санкції проти РФ у відповідь на її дії, спрямовані на дестабілізацію України.
- 10 вересня 2021 року Рада ЄС продовжила до 15 березня 2022 року персональні санкції щодо фізичних і юридичних осіб, відповідальних за підрив територіальної цілісності України.
