Деоккупацию Крыма постоянно будут обсуждать на самом высоком международном уровне. Для этого Украина создала Крымскую платформу. Такая международная поддержка Украины — это очень больной вопрос для РФ. А наша цель — привлечь к Крымской платформе как можно больше стран. Поэтому мы в каждом уголке мира адвокатируем тезис, что Крым — это украинская земля, которая ждет деоккупации и реинтеграции в состав Украины, пишет в рубрике «Экспертное мнение» издания Европейская правда Рустем Умеров, народный депутат (фракция «Голос»), сопредседатель межфракционного объединения «Крымская платформа».
Моє завдання як депутата та співголови міжфракційного об’єднання «Кримська платформа» – залучення парламентарів інших країн до обговорення питання деокупації Криму. Зокрема, комунікація з делегаціями в ПАРЄ, НАТО та Організацією чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) і робота з групами дружби з членами парламентів наших партнерів.
Важливо пам’ятати, що для успішної роботи на міжнародній арені нам потрібна присутність – і успішна присутність – українського питання в ООН.
Для цього ми на усіх рівнях – президентському, урядовому та парламентському – маємо вести роботу з міжнародними та регіональними організаціями.
У України є органічні партнери, як-от ЄС і НАТО, з якими у нас вже побудована тісна співпраця. Але потрібно розширювати присутність України та української політики на африканські, латиноамериканські та азійські країни. Зокрема, Україна має ставати учасником дискусії у Африканському союзі, ASEAN, MERCOSUR, ОІС та інших.
Для нашої країни також важлива активна комунікація з країнами Організації ісламського співробітництва (ОІС). До її складу входять 57 держав-членів.
Я пояснюю колегам з ОІС, що сім років тому Росія окупувала наш Крим, де систематично порушує права людей, і прошу підтримати резолюції України в міжнародних організаціях. Впевнений, що така системна праця і правильно побудована стратегія Кримської платформи дасть змогу більшості з країн організації розуміти об’єктивну ситуацію.
А поки в цьому напрямку роботи надзвичайно багато, бо ми маємо збільшити залученість мусульманських країн в український контекст. Розбиратися в проблемах далеких країн ніхто не буде, поки представники цієї країни самі не приїдуть та не пояснять, чому це важливо. Якщо подивитись на голосування у Радбезі ООН, то нас там підтримують здебільшого країни НАТО, ЄС та G7.
Наш акцент на цьому етапі – приділяти більше уваги співпраці з мусульманськими країнами.
І йдеться не тільки про політичні перемовини, а й про збільшення кількості культурних та освітніх ініціатив. Це в подальшому суттєво полегшить процес реінтеграції Криму після деокупації півострова. Цим і займаємося з колегами по Кримській платформі.
Чим важлива Кримська платформа? Це потужний сигнал усьому світу, що в Криму є спротив.
Наше завдання – щоразу нагадувати світу, що вже сім років у Криму є ненасильницький спротив окупації. Люди хочуть жити у вільній Україні, а не виживати з окупантами.
Плюс ми надсилаємо правильний сильний сигнал безпосередньо людям у Криму, що їх не забули та не змирилися з окупацією. Ми демонструємо, що з нашого боку ведемо перемовини на найвищому міжнародному рівні. В Криму бачать, що президент, прем’єр, депутати України борються за них, і у нас є спільна мета – звільнити наші території. І для цього ми використовуємо всі можливі майданчики для перемовин зі світовими лідерами.
На політичному рівні ми демонструємо нашим партнерам, що питання деокупації Криму буде в нашому пріоритеті, поки ми не повернемо та не реінтегруємо наші території.
Як ми працюватимемо в Кримській платформі?
Платформа працюватиме в чотирьох вимірах: для глав держав, для очільників міністерств закордонних справ, для парламентарів та на експертному рівні.
На найвищому рівні Україна буде проводити Кримський саміт – для очільників держав. Перший установчий саміт пройде 23 серпня, а його підсумки будуть записані у Кримській декларації.
Схожі формати в рамках Платформи працюватимуть протягом року поточно і для очільників іноземних МЗС наших держав-партнерів у рамках їхньої участі на міжнародних майданчиках.
На парламентському рівні вже створили у Верховній раді міжфракційне об’єднання «Кримська платформа». До нього увійшли представники майже всіх фракцій.
Тут ми працюємо в декількох напрямках.
Перший – це внутрішня робота. Ми пишемо законопроєкти по питаннях деокупації та реінтеграції Кримута координуємо нашу діяльність із представництвом президента України в Криму, РНБО, урядом та Меджлісом.
Другий напрям – парламентські делегації в ПАРЄ, НАТО, ОЧЕС та інші. Третій – постійна робота з депутатами з груп дружби щодо проблем та порушень в окупованому Криму. Плюс ми вже запросили керівництво ПАРЄ на наш Кримський саміт у серпні.
До речі, свою участь у першому Кримському саміті вже підтвердила Туреччина. Це вже дуже потужний сигнал іншим країнам, яких ми зараз запрошуємо влітку до Києва. Реакція Кремля не забарилася: росіяни закрили авіасполучення з Туреччиною, а Москва висловила своє незадоволення низці інших країн: якщо хтось приїде до Києва, вони вважатимуть це недружнім кроком щодо Росії.
Для України це велика перемога, адже окупанти протягом усіх цих років намагаються заблокувати кримське питання в будь-яких обговореннях.
А тепер Київ робить усе, щоб кожна столиця вільного світу, починаючи з Вашингтона й Брюсселя та закінчуючи Канберрою та Буенос-Айресом, називали речі своїми іменами: Крим – це Україна, а Російська Федерація – держава-окупант.
Над цим і працюємо.
