Кримська платформа: як залучити світ до протидії окупації

Рустем Умєров, народний депутат, (фракція «Голос»), співголова міжфракційного об'єднання «Кримська платформа»

Деокупацію Криму постійно обговорюватимуть на найвищому міжнародному рівні. Для цього Україна створила Кримську платформу.  Така міжнародна підтримка України – це дуже болюче питання для РФ. А наша мета – залучити до Кримської платформи якомога більше країн. Тож ми в кожному куточку світу адвокатуємо тезу, що Крим – це українська земля, котра чекає на деокупацію та реінтеграцію до складу України. пише у рубриці «Експертна думка» видання Європейська правда Рустем Умєров, народний депутат (фракція «Голос»), співголова міжфракційного об'єднання «Кримська платформа».

Моє завдання як депутата та співголови міжфракційного об’єднання «Кримська платформа» – залучення парламентарів інших країн до обговорення питання деокупації Криму. Зокрема, комунікація з делегаціями в ПАРЄ, НАТО та Організацією чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) і робота з групами дружби з членами парламентів наших партнерів. 

Важливо пам'ятати, що для успішної роботи на міжнародній арені нам потрібна присутність – і успішна присутність – українського питання в ООН. 

Для цього ми на усіх рівнях – президентському, урядовому та парламентському – маємо вести роботу з міжнародними та регіональними організаціями.  

У України є органічні партнери, як-от ЄС і НАТО, з якими у нас вже побудована тісна співпраця. Але потрібно розширювати присутність України та української політики на африканські, латиноамериканські та азійські країни. Зокрема, Україна має ставати учасником дискусії  у Африканському союзі, ASEAN, MERCOSUR, ОІС та інших.

Для нашої країни також важлива активна комунікація з країнами Організації ісламського співробітництва (ОІС). До її складу входять 57 держав-членів. 

Я пояснюю колегам з ОІС, що сім років тому Росія окупувала наш Крим, де систематично порушує права людей, і прошу підтримати резолюції України в міжнародних організаціях. Впевнений, що така системна праця і правильно побудована стратегія Кримської платформи дасть змогу більшості з країн організації розуміти об’єктивну ситуацію. 

А поки в цьому напрямку роботи надзвичайно багато, бо ми маємо збільшити залученість мусульманських країн в український контекст. Розбиратися в проблемах далеких країн ніхто не буде, поки представники цієї країни самі не приїдуть та не пояснять, чому це важливо. Якщо подивитись на голосування у Радбезі ООН, то нас там підтримують здебільшого країни НАТО, ЄС та G7. 

Наш акцент на цьому етапі – приділяти більше уваги співпраці з мусульманськими країнами.

І йдеться не тільки про політичні перемовини, а й про збільшення кількості культурних та освітніх ініціатив. Це в подальшому суттєво полегшить процес реінтеграції Криму після деокупації півострова. Цим і займаємося з колегами по Кримській платформі. 

Чим важлива Кримська платформа? Це потужний сигнал усьому світу, що в Криму є спротив.

Наше завдання – щоразу нагадувати світу, що вже сім років у Криму є ненасильницький спротив окупації. Люди хочуть жити у вільній Україні, а не виживати з окупантами.

Плюс ми надсилаємо правильний сильний сигнал безпосередньо людям у Криму, що їх не забули та не змирилися з окупацією. Ми демонструємо, що з нашого боку ведемо перемовини на найвищому міжнародному рівні. В Криму бачать, що президент, прем’єр, депутати України борються за них, і у нас є спільна мета – звільнити наші території. І для цього ми використовуємо всі можливі майданчики для перемовин зі світовими лідерами.

На політичному рівні ми демонструємо нашим партнерам, що питання деокупації Криму буде в нашому пріоритеті, поки ми не повернемо та не реінтегруємо наші території.

Як ми працюватимемо в Кримській платформі? 

Платформа працюватиме в чотирьох вимірах: для глав держав, для очільників міністерств закордонних справ, для парламентарів та на експертному рівні.

На найвищому рівні Україна буде проводити Кримський саміт – для очільників держав. Перший установчий саміт пройде 23 серпня, а його підсумки будуть записані у Кримській декларації. 

Схожі формати в рамках Платформи працюватимуть протягом року поточно і для очільників іноземних МЗС наших держав-партнерів у рамках їхньої участі на міжнародних майданчиках. 

На парламентському рівні вже створили у Верховній раді міжфракційне об’єднання «Кримська платформа». До нього увійшли представники майже всіх фракцій.

Тут ми працюємо в декількох напрямках.

Перший – це внутрішня робота. Ми пишемо законопроєкти по питаннях деокупації та реінтеграції Кримута координуємо нашу діяльність із представництвом президента України в Криму, РНБО, урядом та Меджлісом.

Другий напрям – парламентські делегації в ПАРЄ, НАТО, ОЧЕС та інші. Третій – постійна робота з депутатами з груп дружби щодо проблем та порушень в окупованому Криму. Плюс ми вже запросили керівництво ПАРЄ на наш Кримський саміт у серпні. 

До речі, свою участь у першому Кримському саміті вже підтвердила Туреччина. Це вже дуже потужний сигнал іншим країнам, яких ми зараз запрошуємо влітку до Києва. Реакція Кремля не забарилася: росіяни закрили авіасполучення з Туреччиною, а Москва висловила своє незадоволення низці інших країн: якщо хтось приїде до Києва, вони вважатимуть це недружнім кроком щодо Росії.

Для України це велика перемога, адже окупанти протягом усіх цих років намагаються заблокувати кримське питання в будь-яких обговореннях.

А тепер Київ робить усе, щоб кожна столиця вільного світу, починаючи з Вашингтона й Брюсселя та закінчуючи Канберрою та Буенос-Айресом, називали речі своїми іменами: Крим – це Україна, а Російська Федерація – держава-окупант.

Над цим і працюємо.

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine