Лесные пожары на Херсонщине: последствия и версии

Публикации

«На Херсонщине горит лес». Такие заголовки в СМИ каждое лето уже никого не удивляют. Любительские и профессиональные видео и фото с лесных пожаров, длительные дискуссии в соцсетях о том, кто виноват и кому выгодны эти пожары, заполнили информационное пространство. К сожалению, ни один из крупных пожаров в лесах Херсонской области, вызванных умышленным поджогом, так и не был расследован. Мы собрали данные о последствиях лесных пожаров и мотивы, которыми могли руководствоваться поджигатели.

Загальна площа державного лісового фонду Херсонської області складає 172,063 тисяч гектарів, з них вкрито лісовою рослинністю – 73,692 тис. га.

Ліси спалахують легко, причина цього — посушливий клімат півдня України та людська недбалість. Традиційно найбільш пожежонебезпечним є теплий період року.

За інформацією Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Херсонській області протягом останніх п’яти років кількість лісових пожеж невпинно зростає: якщо у 2013 році їх було 72, то у 2017 році їх налічувалося вже 380. За майже шість місяців 2018 року на території Херсонської області в лісових масивах вже виникло 84 пожежи на площі 665,33 га.

Динаміка виникнення лісових пожеж у Херсонській області за даними ГУ ДСНС України в Херсонській області

На теренах Херсонської області лісові пожежі найчастіше виникають в Голопристанському, Каховському та Олешківському районах — там ростуть переважно хвойні дерева.

Остання масштабна пожежа біля села Раденськ Олешківського району спалахнула наприкінці травня 2018 року. Вогонь охопив територію площею близько 580 га, з яких 265 пошкоджено верховим вогнем.  Для його подолання було залучено 94 одиниці техніки, в тому числі чотири одиниці авіації. Боролися з вогнем рятувальники з шести областей — Херсонської, Миколаївської, Дніпропетровської, Запорізької,  Кіровоградської та Донецької.

Віктор Ющенко гасить лісову пожежу в Олешківському районі, 2007 рік Фото прес-служби В. Ющенка

Олешківський ліс горить не вперше. Мабуть, найвідоміша місцева пожежа – та, на ліквідацію якої прилітав президент України Віктор Ющенко в далекому 2007 році. Тоді вогнем було охоплено рекордну для цього сторіччя площу лісів Херсонщини — майже 8 750 гектарів. 

Хто палій?

За словами начальника Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктора Тищенка, лісові пожежі в області виникають на територіях з найбільшим рекреаційним навантаженням, а також там, де переважають хвойні породи дерев. У 90% випадків ліси спалахують із людської вини — зокрема, внаслідок необережного поводження з вогнем, випалювання стерні та через навмисні підпали.

Однак у главку ДНСН версія інша: ліси палять задля вирубки цілком придатної для продажу після верхової пожежі деревини.

«Провівши аналіз причин виникнення лісових, пожеж можна дійти висновку, що переважна більшість із них виникає внаслідок свідомих і несвідомих підпалів. Про це свідчать такі факти, як одночасні виникнення лісових пожеж у декількох місцях, як правило у вітряну погоду, в лісових масивах, де деревина, навіть пошкоджена верховою пожежею, має промислову цінність», — повідомили у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Херсонській області.

У цьому контексті показовою є пожежа в Раденському лісництві Олешківського району, про цілеспрямований характер якої написав на своїй сторінці в мережі Фейсбук очільник  Головного управління ДСНС у Херсонській області Сергій Чорний:

“Дослідно-випробувальною лабораторією Аварійно-рятувального загону спецпризначення обласної ДСНС проводяться заходи з розслідування пожежі, що виникла 28 травня у Раденському лісництві Олешківського району. Про те, що це були навмисні дії, які призвели до підпалу лісу з подальшим розвитком пожежі засвідчують факти, що чітко проглядаються на даних світлинах, зроблених представниками лабораторії на місці згарища”.

Сліди умисного підпалу лісу в Олешківському районі, Херсонщина. Фото Facebook Сергій Чорний

Власні версії появи лісових пожеж в області неодноразово озвучували й громадські активісти. Наприклад, член ініціативної групи «Ліс людей» Оксана Пляс називає групи людей, які, на її особисте переконання, можуть бути причетні до випалювання лісу.

«Це або приватні підприємці, яким це дійсно вигідно, або працівники лісгоспу з необережності, або ж працівники лісгоспу, які не мають зарплати, тому що лісгоспи зараз на самозабезпеченні», — зазначає пані Оксана.

Колишній працівник одного із лісових господарств Херсонської області на умовах анонімності повідомив Центру журналістських розслідувань:

«Ліс випалюється спеціально для того, щоб приватні підприємці заробляли на цьому гроші. Та й у лісгоспі зараз немає фінансування, і окремі особи продають ділянки, і забирають кошти собі».

Лісова галузь України нині переживає не найкращі часи. Начальник облуправління лісового та мисливського господарства Віктор Тищенко наголошує на тому, що з 2016 року підприємства лісової галузі області не отримали з державного бюджету ні копійки. А все тому, за його словами, що закінчилася дія програми «Ліси України», а постановою Кабінету міністрів України 2015 року розробка нової програми забороняється .

Наслідки лісової пожежи в Олешківському районі, Херсонщина. Фото Facebook Сергій Чорний

«Якщо в 2016 році було близько 1000 працівників в лісовій галузі області, то зараз десь 540-560. Зарплата працівникам виплачується за рахунок перерахунку з інших областей», — зазначив Віктор Тищенко.

Наслідки лісових пожеж

За інформацією Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства, в області втрачено  безперервний цикл відновлення лісів через відсутність фінансування з державного бюджету.

Головою Херсонської ОДА видано розпорядження від 11.05.2018 року № 397, яким передбачено виділити з резервного фонду обласного бюджету Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи облдержадміністрації кошти в сумі 199 тис.грн. на здійснення невідкладних позачергових заходів із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, пов’язаних з пожежами в екосистемах області (для підприємств: ДП “Великокопанівське ЛМГ”, ДП “Цюрупинське ЛМГ”, ДП “Збур’ївське ЛМГ”, ДП “Голопристанське ЛМГ”, ДП “Каховське ЛГ”. Станом на 08 червня 2018 року, за словами начальника Херсонського обласного лісгоспу Віктора Тищенка, кошти не виділялися.   

Висадити ліс один раз — недостатньо. У минулому лісогосподарські підприємства області  кожного року висаджували лісові культури на площах від 1000 до 1500 га. Але з 2013 року лісових культур висаджують все менше і менше. Так, площа висаджених лісів у 2013 році становила 1 126,05 га, а в 2018 році — 105,4 га.

Лісова пожежа на Херсонщині Фото investigator.org.ua

У відповіді на наш інформаційний запит начальник Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Тищенко зазначив, що для відновлення циклу створення нових лісових культур за наявності фінансування знадобиться не менше чотирьох років. У цілому відсутність фінансування з державного бюджету призводить до повної руйнації та припинення діяльності лісогосподарських і лісомисливських підприємств. Економія коштів на захисному лісорозведенні обернеться ерозією грунтів, втратою сільськогосподарських культур.

В управлінні вважають, що ситуація в лісовому господарстві області вкрай важка та майже безнадійна. А вирішення проблеми збереження рукотворних лісів Херсонщини і стан навколишнього природного середовища покладають на державний рівень.

Заходи боротьби 

Заходи з підготовки лісогосподарських підприємств до пожежонебезпечного періоду 2018 року визначено наказом управління від 26 грудня 2017 року № 110 “Про підсумки пожежонебезпечного періоду 2017 року та заходи по підготовці до пожежонебезпечного періоду 2018 року”

Для боротьби з лісовими пожежами на підприємствах управління створено відомчу пожежну охорону із 27 лісопожежних станцій (ЛПС), які укомплектовані спеціалізованими пожежними автомашинами підвищеної прохідності в кількості 40 одиниць, 14 лісопожежними модулями підвищеної прохідності для перевезення людей та матеріалів, патрульними автомобілями підвищеної прохідності, колісними тракторами з грунтометами та плугами.

Лісова пожежа в Олешківському районі, Херсонщина Фото investigator.org.ua

Але в той же час 53% пожежних автомобілів, відпрацювавши у важких природнокліматичних умовах більше 25 років, вичерпали свій ресурс та потребують заміни. На лісопожежних станціях працюють 166 осіб із необхідних 427 — через низьку зарплатню (3,5-4 тисячі гривень) старі працівники звільняються, а нових такі умови роботи не приваблюють.

Станом на 1 червня 2018 року залишок відомчого резерву пально-мастильних матеріалів становив лише 155 л бензину та 450 л дизельного пального! А попереду ще два найспекотніші місяці.

Тож не дивно, що з такою матеріально-технічною базою оперативно локалізувати і згасити велику лісову пожежу не виходить.

І ще деякі цифри. У лісах влаштовано 2,2 км протипожежних бар’єрів і 476 км мінералізованих смуг, перекрито 378 в”їздів в лісові масиви, встановлено 206 одиниць наглядної агітації, проведено 39 виступів в засобах масової інформації, 354 лекцій і бесід з населенням на протипожежну тематику і проведено 131 рейд. До адміністративної відповідальності притягнено 26 порушників правил пожежної безпеки, яких оштрафовано на суму  2 210 грн.

Як зазначають в управлінні, через відсутність бюджетного фінансування за бюджетною програмою “Ведення лісового та мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді” лісогосподарськими підприємствами області готовність до пожежонебезпечного періоду 2018 року проведена в межах наявного фінансування.

Потреба в бюджетних коштах підприємств Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства на 2018 рік складає 81,5 млн грн. Із них 46,9 млн грн — це кошти на охорону лісу від пожеж, боротьбу зі шкідниками та хворобами лісу, утримання державної лісової охорони.

Що на згарищах?

У 2007 році Держкомлісгосп України видав наказ «Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини». За ним реалізація  необробленої деревини   всіма постійними лісокористувачами (за винятком дров паливних, деревини, що використовується для розвитку матеріально-технічної  бази постійних лісокористувачів, деревини, використання якої передбачено колдоговором та деревини для забезпечення потреб соціальної сфери) здійснюється через аукціони з продажу необробленої деревини на біржі. Такі аукціони організовуються щоквартально.

Лісова пожежа на Херсонщині Фото investigator.org.ua

Це офіційно. Насправді ж, за словами колишнього працівника лісового господарства, результат таких аукціонів регулюється вручну: деревину отримує “потрібний” підприємець, який пізніше перепродає її за більш високу ціну.

“Приходять приватні підприємці і купують ділянку: їм вигідно і директорам лісгоспів вигідно. Палиться спеціально для того щоб … ну, зрозумійте,  приватні підприємці на цьому заробляють. І лісгосп зараз фінансування не має – заробляють на цьому”, — каже колишній лісник, ім’я якого ми не називаемо з міркувань безпеки. За його словами, за одними документами ліс вивозять по кілька разів.

Громадська активістка, координатор ініціативної групи «Ліс людей» Оксана Пляс також наголошує на тому, що підприємці отримують дозволи на випилку лісу у корупційний спосіб.

Оксана Пляс, координатор ініціативної групи “Ліс людей”, Херсонська область Фото investigator.org.ua

«Горить ліс. Офіційно. У лісгоспу є улюбленці – ті приватні підприємці, які або дають хабарі, або більше платять, або до яких просто особиста симпатія. Є 3-4 таких підприємця, і вони отримують «жирні» шматки. Це ми говоримо про ліс, якому 30-40-50 років. Вони платять гроші за отакий-от сектор чи сектори, заходять і пиляють. Потім лісгосп щоденно оформлює згідно випилки лісорубний білет і чеки на вивіз лісу. Ніхто в реальності не слідкує скільки вивозиться лісу. От скільки оцінили один раз, стільки і буде», – зазначає Оксана Пляс.

«Ми навіть зробили карту випилки, щоби можна було відслідкувати, чи дійсно стільки було вирубано. Але це не працює. Допоки в нас спільно не працюють судова система, прокуратура, поліція, екологія — нічого не буде. Якщо одна зі структур філонить, то все стоїть на місці», — підсумовує активістка.

Тож випадково чи ні горять херсонські ліси? Очевидно, що ні. Про це говорять як громадські активісти, які давно займаються цією проблематикою, так і колишні працівники лісництва. Про це свідчать пляшки з пальним, спеціально розміщені в лісі таким чином, щоб пожежа спалахувала знову й знову і її неможливо було затушити. На аукціонах на купівлю пошкодженої деревини перемагають “обрані”, також неодноразово фіксувався вивіз деревини декілька разів на одну накладну  певними приватними підприємцями.

За фактами пожеж неодноразово були відкриті кримінальні провадження, але жодне слідство не було завершене. Головне управління національної поліції в Херсонській області повідомило, що 29 травня 2018 слідчим відділенням Олешківського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018230240000 за фактом знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.245 КК України. На теперішній час у кримінальному провадженні тривають слідчі дії, “направлені на всебічне, повне та неупереджене дослідження обставин вчиненого злочину”, повідомили в НПУ. І, посилаючись на закон, не надали жодних суттєвих даних про слідство. Наприклад, чи є у справі підозрювані і чи є докази умисного підпалу лісу.  

Від редакції ЦЖР. Високопоставлені офіційні особи у неофіційних розмовах допускають, що, окрім підпалу з комерційних мотивів, херсонські ліси можуть спалахувати і внаслідок підривних дій російських диверсантів або їхніх найманців із завербованих місцевих прибічників “русского мира”. Це, звісно, лише версія, однак і вона має право на життя, враховуючи, що підрив економіки України і дестабілізація у прикордонному з анексованим Кримом регіоні — одне із завдань гібридної війни Росії проти України. Але чому мовчать  українські спецслужби, якщо на лісових пожежах дійсно знайдені сліди діяльності російських ДРГ, про які неофіційно говорять посадовці? Тільки через побоювання зриву курортного сезону? Хоча, звісно, усім відома звичка “глави Криму” Аксенова валити на українські ДРГ усі господарські провали у Криму. Поза тим, відповідь на усі роками ставлені питання нарешті має дати слідство. У дійсно розумний термін.