Олег Батурін

На зарплату і минулі заощадження живуть народні депутати України, обрані від Херсонської області. Принаймні, в цьому нас переконують подані ними декларації про їхні доходи і майновий стан. 

Представляти область у парламенті наразі залишились чотири депутати і всі вони обрані від партії «Слуга народу». Пʼятий обранець від цієї ж партії Олексій Ковальов у 2022 році зрадив Україні і знайшов свою смерть в окупації.

Чи всі нардепи від Херсонщини сумлінно декларують свої доходи та статки, як голосують та чим відзначились за роки великої війни? У першій частині дослідження ЦЖР – про майно, кримінальне провадження, родичів і діяльність народного депутата Павла ПАВЛІША.

21 вересня Херсонський міський суд заочно визнав 43-річного російського військовослужбовця Андрєя Хомутова винним у воєнному злочині – жорстокому поводженні з цивільним населенням. Хомутов, за матеріалами справи, у 2022 році в окупованому на той час Херсоні брав участь у допитах незаконно позбавлених волі цивільних людей. Потерпілих звʼязували стяжками, били до втрати свідомості і катували струмом, розпитуючи про учасників АТО і територіальної оборони.

Понад три роки без водопостачання залишаються прибережні громади тимчасово окупованої лівобережної частини Херсонщини. Останні місяці в умовах майже тотального безводдя живуть й мало не всі інші тамтешні громади.

До цих проблем призвели пересохлі русла Північно-Кримського і Каховського магістрального каналів, падіння рівня ґрунтових вод у містах і селах на березі колишнього Каховського водосховища внаслідок воєнних злочинів російських загарбників. Тепер до цього додались шалені перебої з водопостачанням через активні бойові дії та удари по енергетиці й інших обʼєктах критичної інфраструктури. Проте всіма цими проблемами окупаційна влада не переймається, списуючи все на розвʼязану нею ж війну.

Більшу частину свого життя Ігор Новосільський, уродженець міста Бережани Тернопільської області, прожив на Херсонщині. Саме тому своїм рідним домом він називає село Токарівку Дарʼївської громади, що неподалік Херсона. Тут виросли його діти, тут він служив настоятелем збудованого в 2001 році храму святої княгині Ольги. Попри належність до УПЦ Московського патріархату, він ще з 2014 року перейшов на українську мову і відмовився під час служби згадувати патріарха Російської православної церкви Кірілла.

Після російського вторгнення він не залишив свою парафію, підтримував односельців і допоміг 12 українським військовим вийти з російського оточення. Окупанти йому цього не пробачили, незаконно позбавили волі й понад вісім місяців тримали у різних катівнях Херсонщини. 

Понад два роки доводити свою невинуватість довелося 41-річному донеччанину Олександру Черенкову, який майже десять років мешкає в Маскаті – столиці Султанату Оман. Ще в 2023 році Галицький районний суд Львова визнав його винним у державній зраді, участі у терористичній організації і діяльності незаконного збройного формування та виніс заочний вирок – 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 

Невдовзі виявилось, що прокуратура помилково притягнула його до відповідальності, оскільки ці злочини скоїла інша людина – 36-річний Олександр Черенков зі Сніжного, який і досі мешкає на ТОТ Донеччини. Попри це прокуратура продовжували наполягати на винуватості його 41-річного тезки. Крапку в цій справі поставив Львівський апеляційний суд 29 жовтня 2025 року: чоловік – не винен.

Понад три роки в українському полоні перебуває 26-річний Євген Калашников з Новоазовська Донецької області. Восени 2022 року російські окупанти за проукраїнську позицію незаконно позбавили його волі і на покарання насильно відправили на війну проти України. За першої ж можливості Калашников здався у полон Збройних Сил України.

Ще влітку 2023 року Соломʼянський райсуд суд Києва закрив кримінальне провадження відносно нього і постановив негайно звільнити його з-під варти. Ця ухвала тоді ж набрала чинності. Проте вона і досі не виконана: Євгена Калашникова продовжують утримувати в таборі для військовополонених. Це повʼязано з прогалинами в законодавстві: в України на пʼятому році повномасштабної війни так і не зʼявився механізм звільнення військовополонених громадян України до повного завершення воєнних дій. При цьому громадян РФ за обміном Україна відпускає, не чекаючи кінця війни.

37-річний Сергій Колб працював заступником начальника Бериславського районного територіального центру комплектування (ТЦК) та соціальної підтримки Херсонщини. Під час окупації Бериславського району він брав участь у викраденні росіянами місцевих мешканців і очолював районну окупаційну поліцію. У вересні 2022 року Колб виїхав з окупації, щоб здатися українським правоохоронцям. 23 червня Приморський районний суд Одеси визнав його винним у державній зраді, колабораційній діяльності і дезертирстві, вчиненому під час воєнного станута засудив до девʼяти років позбвлення волі з конфіскацією майна. Сергій Колб – фігурант публікацій ЦЖР.

Щонайменше 50 людей досі живуть у вщент зруйнованих російськими окупантами селищі Козацьке і селі Веселе Новокаховської міської громади Херсонщини. Обидва населені пункти в останні роки перетворились на зону смерті, бо розташовані на правому березі Дніпра відразу за знищеною дамбою Каховської ГЕС, і вже тривалий час повністю заблоковані. Дороги, які до них ведуть – заміновані, кожен клаптик землі прострілюється і контролюється ворожими дронами, а люди практично безвилазно живуть тут у підвалах і зруйнованих будівлях.

Частина з них дуже шкодує, що не захотіли виїхати на більш безпечні території, коли була така можливість. Деякі відчайдухи намагаються виходити з кілзони пішки, але лишитись живими вдається не всім. Центр журналістських розслідувань поспілкувався з мешканцями Козацького, які до останнього залишались у зруйнованому селищі, і розпитав, як вони виживали і як виживають ті, хто залишається там досі.

Більше половини депутатів Каховської районної ради не декларують свої доходи. Хоча обовʼязку подавати декларації під час дії воєнного стану для них ніхто не скасовував. 

Серед них чимало тих, хто давно виїхав з окупації, але є й ті, хто співпрацює з російськими загарбниками і радіє окупації Херсонщини. Попри це жодного з них досі не позбавили депутатського мандата. Ба більше: приблизно  пʼята частина обранців з райради роками не може достроково скласти свої повноваження за власним бажанням.

Чому так відбувається і  хто з депутатів Каховської райради і як саме декларує свої доходи? В цьому розбирався Центр журналістських розслідувань. В попередніх публікаціях ми аналізували декларації депутатів Каховської міської ради і депутатів Херсонської обласної ради.

Половина депутатів Каховської міської ради Херсонщини останні чотири-пʼять років не подають декларації про свої доходи. Частина іншої половини народних обранців подають або абсолютно порожні декларації або взагалі приховують свої доходи. Водночас, попри тривалу окупацію Каховської громади і відсутність у місцевих депутатів повноважень під час дії воєнного стану, обовʼязку подавати декларації для них ніхто не скасовував.