Олег Батурін

Понад два роки доводити свою невинуватість довелося 41-річному донеччанину Олександру Черенкову, який майже десять років мешкає в Маскаті – столиці Султанату Оман. Ще в 2023 році Галицький районний суд Львова визнав його винним у державній зраді, участі у терористичній організації і діяльності незаконного збройного формування та виніс заочний вирок – 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 

Невдовзі виявилось, що прокуратура помилково притягнула його до відповідальності, оскільки ці злочини скоїла інша людина – 36-річний Олександр Черенков зі Сніжного, який і досі мешкає на ТОТ Донеччини. Попри це прокуратура продовжували наполягати на винуватості його 41-річного тезки. Крапку в цій справі поставив Львівський апеляційний суд 29 жовтня 2025 року: чоловік – не винен.

Понад три роки в українському полоні перебуває 26-річний Євген Калашников з Новоазовська Донецької області. Восени 2022 року російські окупанти за проукраїнську позицію незаконно позбавили його волі і на покарання насильно відправили на війну проти України. За першої ж можливості Калашников здався у полон Збройних Сил України.

Ще влітку 2023 року Соломʼянський райсуд суд Києва закрив кримінальне провадження відносно нього і постановив негайно звільнити його з-під варти. Ця ухвала тоді ж набрала чинності. Проте вона і досі не виконана: Євгена Калашникова продовжують утримувати в таборі для військовополонених. Це повʼязано з прогалинами в законодавстві: в України на пʼятому році повномасштабної війни так і не зʼявився механізм звільнення військовополонених громадян України до повного завершення воєнних дій. При цьому громадян РФ за обміном Україна відпускає, не чекаючи кінця війни.

37-річний Сергій Колб працював заступником начальника Бериславського районного територіального центру комплектування (ТЦК) та соціальної підтримки Херсонщини. Під час окупації Бериславського району він брав участь у викраденні росіянами місцевих мешканців і очолював районну окупаційну поліцію. У вересні 2022 року Колб виїхав з окупації, щоб здатися українським правоохоронцям. 23 червня Приморський районний суд Одеси визнав його винним у державній зраді, колабораційній діяльності і дезертирстві, вчиненому під час воєнного станута засудив до девʼяти років позбвлення волі з конфіскацією майна. Сергій Колб – фігурант публікацій ЦЖР.

Щонайменше 50 людей досі живуть у вщент зруйнованих російськими окупантами селищі Козацьке і селі Веселе Новокаховської міської громади Херсонщини. Обидва населені пункти в останні роки перетворились на зону смерті, бо розташовані на правому березі Дніпра відразу за знищеною дамбою Каховської ГЕС, і вже тривалий час повністю заблоковані. Дороги, які до них ведуть – заміновані, кожен клаптик землі прострілюється і контролюється ворожими дронами, а люди практично безвилазно живуть тут у підвалах і зруйнованих будівлях.

Частина з них дуже шкодує, що не захотіли виїхати на більш безпечні території, коли була така можливість. Деякі відчайдухи намагаються виходити з кілзони пішки, але лишитись живими вдається не всім. Центр журналістських розслідувань поспілкувався з мешканцями Козацького, які до останнього залишались у зруйнованому селищі, і розпитав, як вони виживали і як виживають ті, хто залишається там досі.

Більше половини депутатів Каховської районної ради не декларують свої доходи. Хоча обовʼязку подавати декларації під час дії воєнного стану для них ніхто не скасовував. 

Серед них чимало тих, хто давно виїхав з окупації, але є й ті, хто співпрацює з російськими загарбниками і радіє окупації Херсонщини. Попри це жодного з них досі не позбавили депутатського мандата. Ба більше: приблизно  пʼята частина обранців з райради роками не може достроково скласти свої повноваження за власним бажанням.

Чому так відбувається і  хто з депутатів Каховської райради і як саме декларує свої доходи? В цьому розбирався Центр журналістських розслідувань. В попередніх публікаціях ми аналізували декларації депутатів Каховської міської ради і депутатів Херсонської обласної ради.

Половина депутатів Каховської міської ради Херсонщини останні чотири-пʼять років не подають декларації про свої доходи. Частина іншої половини народних обранців подають або абсолютно порожні декларації або взагалі приховують свої доходи. Водночас, попри тривалу окупацію Каховської громади і відсутність у місцевих депутатів повноважень під час дії воєнного стану, обовʼязку подавати декларації для них ніхто не скасовував.

19 березня ФСБ і Слідчий комітет РФ заявили про затримання пʼятьох осіб, які нібито причетні до вбивства 61-річного Володимира Леонтьєва, колаборанта, воєнного злочинця і ексголови окупаційної адміністрації Нової Каховки на Херсонщині. Останнього ліквідували 1 жовтня 2025 року в мікрорайоні “Сокіл” Нової Каховки. 

Представниця Слідчого комітету РФ С.Пєтрєнко заявила, що всі затримані вже “визнали свою вину”, їм загрожує довічне позбавлення волі. Російські та окупаційні  медіа написали про це затримання і опублікували фотографії “підозрюваних”, але не вказали їхні імена. Центр журналістських розслідувань встановив особи незаконно арештованих, поспілкувався з рідними кількох із них і дійшов висновку: це чергова фальсифікована ФСБ справа про “терористичну групу”.

Ще три депутати Каховської міської ради Херсонської області достроково склали свої повноваження: Віктор Зубков, Андрій Прийма і Олена Гарькава. Разом із ними з 34 депутатів міськради склали свої повноваження вже 11 обранців. Головна причина – заборона перетину кордону під час дії воєнного стану для депутатів усіх рівнів, навіть якщо органи місцевого самоврядування не мають взагалі жодних повноважень під час війни. Причому, ця заборона досі діє і для жінок-депутаток, попри винесену ще в серпні 2025 року нову постанову уряду.

З десяти до дванадцяти збільшилась кількість депутатів Херсонської обласної ради, які закрили публічний доступ до своїх декларацій про доходи за два останні роки. Більшість із них – обранці від президентської партії «Слуга народу». Ще 20 депутатів облради взагалі не подають декларації. Серед них є як колаборанти, які залишились в окупації і давно співпрацюють з ворогом, так і ті, хто з інших причин не виконує обовʼязок декларувати свої доходи, активи і видатки.

56-річний Юрій Юрін до жовтня 2022 року залишався в своєму рідному селі Новокиївка Скадовського району на окупованій лівобережній частині  Херсонщини. Можливо, залишався б і надалі, якби російські окупанти не позбавили його свободи. Під час жорстоких катувань він переніс інсульт. Росіяни викинули тяжкохворого чоловіка в полі за 30 кілометрів від його села. Довелось негайно виїжджати з окупації, рятувати своє здоровʼя і життя. 

Юрія Юріна обирали сільським головою, а остання його посада – староста села Новокиївка. Центр журналістських розслідувань розпитав при зустрічі  про його історію та про те, як живе сьогодні  окуповане село.