«Херсоноблэнерго» срывает курортный сезон

Курортный сезон на Херсонщине, которая граничит с оккупированным Крымом, сорвано. По словам местных предпринимателей, произошло это не из-за нашествия медуз, а благодаря действиям и бездеятельности монополиста - АО «Херсоноблэнерго». К проблеме энергетической безопасности Херсонщины Центр журналистских расследований обращается не впервые. Не секрет, что энергоснабжающая компания в Херсонской области принадлежит представителям страны-оккупанта, причем один из них - Александр Бабаков, будучи вицеспикером Госдумы РФ, голосовал за аннексию Крыма и находится под санкциями США, ЕС и Украиной. Не секрет и то, каким тормозом в развитии курортного и аграрного региона региона устаревшие сети Херсоноблэнерго. Они не выдерживают увеличение потребителей, которых радушно подключают, но не предоставляют качественных услуг.

Після незаконної окупації кримського півострова Російською Федерацією Херсонська область мала шанс перетворитися на курортний і туристичний центр для українців. Адже крім пляжів на узбережжі двох морів  та озера Сиваш з багатими бальнеологічними ресурсами тут також є  найбільша піщана пустеля у Європі, заповідники Асканія Нова і острови  Бірючий та Джарилгач.

Арабатка

Успіх сезону 2020 року на курортах Херсонщини, попри ковідні обмеження, давав привід для позитивних прогнозів і на сезон 2021. Однак очікування не виправдалися, і з кінця червня стало зрозуміло, що великого напливу курортників і туристів вже не буде, принаймні на Арабатській Стрілці. І виною тому три біди: медузи, комарі та відключення світла.

Мешканець Арабатської Стрілки Олександр Катовський розповідає:

«Усе разом так співпало. Так, величезна проблема з електроенергією, яка абсолютно не вирішується, нестача потужностей на Арабатську Стрілку — я так розумію, там дуже великі бюджети, мережу ніхто тягнути не хоче. Всю весну нам відключали світло, ми тижнями сиділи без світла, нам говорили: ми модернізуємо мережі… Цей сезон почався, початок червня було краще, ніж кінець червня, це як би парадокс. Завжди червень порожній, а кінець червня їдуть відпочиваючі. Але в цьому році зворотна ситуація. На початку люди їхали. В цьому році курортний сезон зірвано». 

Жителька села Щасливцеве Людмила Степанян додає, що на серпень відпочивальники скасували бронювання:

 «На серпень були записані люди, але вони телефонують і кажуть, що приїжджати не будуть, тому що то медузи, то комари, то світла нема, то помитися нема. Все це соцмережі – люди пишуть, люди читають, звісно, вже ніхто не хоче їхати. Коли це таке було, що в серпні люди не приїжджали? А ще хочуть, щоб ми платили більше туристичного збору, як ми будемо платить, якщо люди роз’їжджаються? Це просто жах».

Масові й тривалі перебої з енергопостачанням вивели людей  на вуличні протести. У різних куточках області, як на Азовському, так і на Чорноморському узбережжі підприємці  перекривали дороги, обурені відсутністю світла, що тягне за собою збитки і відлякує відпочивальників.

«Народ вийшов просто перекривати дорогу. Люди без зв’язку, без нічого, спонтанно організувалися для того, щоб перекрити дорогу, викликати голову адміністрації, чиновників, щоб ті хоча б звернули на людей увагу. Чиновники кажуть: ми знаємо, ми вирішуємо проблеми, але ж проблеми не вирішуються!», — пояснила жителька села Щасливцеве Галина Дьяконова, учасниця акцій протесту. 

Галина Дьяконова, фото: investigator.org.ua

Упродовж двох днів спекотного липня в курортному селі Генгірка без електроенергії залишилися 40 тисяч людей — відпочивальників та місцевих мешканців. На колективну скаргу до Херсонобленерго, де дії оператора мереж названо «диверсією, що дестабілізує суспільно-політичну ситуацію на території, що межує з тимчасово окупованим Кримом», відповіді і досі немає.  Як немає й запрошення на обіцяний круглий стіл з представниками обласної влади та «Херсонобленерго».

Протягом декількох років Центр журналістських розслідувань звертав увагу, що інфраструктура Арабатської Стрілки не встигає за стрімким розвитком курортного бізнесу і збільшенням споживання електроенергії у сезон. У 2021 році проблема, що не вирішувалась роками, набрала катастрофічних масштабів. 

«Ми, всі жителі села, Приозерне, Генгорка і Щасливцеве, з першого вересня і по травень місяць ми сидимо без світла, ми весь рік сидимо без світла, тому що кожен раз робляться ремонтні роботи, як-то ці лінії, кажуть для того, щоб у нас влітку було гарне постачання цього світла. Але вибачте, чомусь не видно результатів», — розповідає Галина Дьяконова.

В «Херсонобленерго» пояснили, що аварійне відключення на підстанції «Щасливцеве» сталося нібито через аномальну спеку та масове використання кліматичної побутової техніки.  І обіцяють у 2022 році встановити ще один трансформатор на підстанції для забезпечення зростаючих потреб споживачів. Однак, за інвестпрограмою «Херсонобленерго» зобов’язувалось провести реконструкцію підстанції «Щасливцеве» до кінця 2021 року.

Екс-голова Щасливцевської сільської ради Віктор Плохушко запропонував звернутися до РНБО, враховуючи безпекові загрози ситуації.

На його переконання, причина проблеми пов’язана не зі збільшенням підключень, а зі станом старих електромереж, які не витримують навантаження. Тому, каже Плохушко, в ситуацію має втрутитись держава.

Віктор Плохушко, фото: investigator.org.ua

«У звязку з тим, що «Херсонобленерго» є монополістом по продажі, поставкам електроенергії, на території Херсонської області, оскільки вони неякісно виконують свої обов’язки і подають неякісну електроенергію, це призводить до дестабілізації ситуації в нашому районі. У держави дуже багато важелів для того, щоб вплинути на монополіста з поставки електроенергії, у держави дуже багато. Ми, місцеві, чекаємо вересня, щоб зустрітися з представниками «Херсонобленерго» щодо бачення вирішення цих проблем», — наголосив Віктор Плохушко.

Каланчак

Та питання енергопостачання курортних локацій Херсонщини значно більше за територію Генічеської територіальної громади. Курортне селище Хорли, що знаходиться на самісінькій адмінмежі з Кримом, у розпал сезону також зазнало  енергетичної блокади. 

«На нас ніхто не зважає, тому ми вирішили провести ще одну акцію, щоб на нас звернули увагу», — говорить мешканка Хорлів Тетяна Юрченко.

Протести проти хаотичного відключення електроенергії відбулись і в Каланчацькій громаді, до якої належать курортні Хорли. Форма протестів звична та дієва — перекриття траси, що веде до ТОТ АР Крим. На відміну від протестувальників Генічеської громади, мешканці Каланчака та навколишніх сіл ведуть ще й активну інформаційну кампанію в соцмережах, викладаючи відео своїх акцій. 

«Сьогодні в нас проходить акція щодо відключень і неякісного надання послуг АТ Херсонобленерго. В зв’язку з тим, що в нашій громаді є курортні місця, такі як Хорли, Роздольне, Максима Горького — люди приїжджають відпочивати, але відключення електроенергії тривали по 12 годин», — заявляють активісти в агітаційному відеоролику.

Акція протесту каланчацької громади Фото: investigator.org.ua

Відповідь не забарилася — на кількох не топових сайтах Херсонщини з’явився замовний матеріал, у якому людей, що перекрили трасу, назвали сепаратистами та звинуватили у розхитуванні ситуації на адмінмежі з ТОТ АР Крим. 

Херсон

«Тут же ж треба розуміти і не підбурювати, а робити щось… Не треба маніпулювати і перекривати дорогу, а виходити на діалог, контактувати і спільно вирішувати ці проблеми», — прокоментував акції з перекриття  траси заступник голови ХОДА Микола Якименко.

В Херсонській обласній державній адміністрації проблему зі зривами постачання електроенергії споживачам, яка впливає на курортний сезон, визнають. Рішення проблеми просте — реконструкція та модернізація існуючих електромереж. В ОДА кажуть, що ці роботи розпочнуться вже після курортного сезону. 

«Є плани з модернізації та реконструкції. По Арабатській стрілці — це з 15.09, щоб не зривати сезон. Будуть робити реконструкцію по всім подстанціям», — зазначає заступник голови ХОДА Микола Якименко. 

Однак обленерго й ОДА, схоже, користуються різними календарями. Адже за інформацією на сайті енергопостачальників, 16 серпня у тому ж таки курортному селищі Стрілкове на Арабатці відбулось планове відключення електрики, причиною якого зазначається саме «Реконструкція та модернізація мереж». В результаті сім вулиць Стрілкового упродовж п’яти годин залишилась без електроенергії у найспекотніший час доби. Чи підвищить це привабливість херсонських курортів для туристів і хто відшкодує курортникам зіпсований відпочинок, а підприємцям — збитки? Питання риторичне. 

Микола Якименко, фото: investigator.org.ua

Саботажу з боку «Херсонобленерго» Микола Якименко не бачить:

«На даний час Обленерго йде повністю на зустріч, і ми працюємо в робочому режимі. Питань на даний час стосовно виконання ними їх зобов’язань у нас немає», — каже заступник голови ХОДА.

Керівництво області стверджує, що кількість відпочивальників цього року наближається до допандемічних показників, тож говорити про зрив туристичного сезону недоречно. Однак проблема з енергопостачанням курортних міст і селищ у розпал сезону залишається відкритою і невирішеною. 

Рука Москви на обласному рубильнику

Нагадаємо, що АТ «Херсонобленерго» — одна з п’яти енергокомпаній України, що належить ТОВ «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна», а її кінцевими бенефіціарами вказані троє громадян Латвії та двоє громадян Німеччини. Однак, за даними журналістських розслідувань, справжніми бенефіціарами є росіяни Михайло Воєводін, Євген Гінер і колишній віцеспікер Держдуми Олександр Бабаков, що голосував за анексію Криму. Точніше, так було донедавна. На початку 2021 року голова парламентського комітету з енергетики, депутат фракції «Слуга народу» Андрій Герус повідомив, що Михайло Воєводін став одноосібним акціонером групи VS Energy, викупивши частки Бабакова та Гінера. 

Варто розуміти, що «Херсонобленерго» — це оператор розподілу електроенергії. Компанія доставляє електроенергію від виробника до споживача. Постачальник, тобто продавець, має бути окремою юридичною особою. В нашому випадку це ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» (ХОЕК), створена тим же «Херсонобленерго» , а потім перереєстроване на фізособу Нелю Костенко, яка з 2016 року була членом наглядової ради «Київобленерго», що належить тій же «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна». 

Експертний коментар

Для того, аби зрозуміти, що відбувається навколо «Херсонобленерго» та на енергетичному ринку загалом, Центр журналістських розслідувань звернувся до Сергія Головньова, головного редактора видання «Бізнес цензор», експерта з питань енергетики.

Сергій Головньов, головний редактор видання «Бізнес цензор», фото: investigator.org.ua

Валентина Самар: Пане Сергію, до кого звертатися мешканцям Херсонщини, щоб вирішити проблему з блекаутами на курортах? 

Сергій Головньов: Наскільки я зрозумів, проблема в тому, що в останні роки було приєднано багато нових споживачів до мереж, і через це мережі, або трансформатори, або підстанції не витримують навантаження і відключаються. Звичайно, в цьому випадку треба звертатись до оператора системи розподілу (ОСР), тобто до компанії, яка оперує електромережами. Якщо ви, наприклад, купили товар, дрова які-небудь, десь в іншій області, то продавець продасть вам ці дрова, а транспортна компанія, наприклад, Укрзалізниця, чи експедитори якісь, мають їх вам доставити. Обленерго — це експедитор. І якщо проблеми з транспортуванням, то це питання до ОСР.

Валентина Самар: Це зрозуміло. Але проблема не лише у великій кількості споживачів, яких приєднали, бо це вигідно енергокомпанії. Справа ще в тому, що ці мережі (дроти, стовпи, особливо трансформатори) роками не модернізувалися. І от тепер нарешті почали це робити, бо «Херсонобленерго» просто зобов’язано — за інвестпрограмою Національної комісії регулювання електроенергетики, яка вже затверджена. І вони це мають робити зі своїх прибутків. 

Сергій Головньов: Тільки не зі своїх прибутків, а з тарифу, який ми усі сплачуємо, але який відноситься до їхнього прибутку.

Валентина Самар: Розкажіть так, щоб зрозуміли люди, що це за RAB-тарифи? Чому вони в нас не такі правильні, як в Європі, за що їх критикують? І чому нарешті почали зараз модернізувати електромережі?

Сергій Головньов: RAB-тариф — це стимулюючий тариф. Він був придуманий в Європі, у Великій Британії, якщо я не помиляюсь. У нас до цього року тарифи складались для обленерго на основі моделі «cost+» або «витрати+». Тобто, регулятор рахував, скільки обленерго має витратити взагалі коштів в цьому році, додавав до цього якусь рентабельність у декілька відсотків, і цей загальний обсяг коштів ділив на обсяг розподілу електроенергії. Таким чином, виходив тариф, який ми мали до цього року. А стимулююче регулювання передбачає, що до цих витрат додається ще дохід на вартість активу. Важливий момент: кожного наступного року усі «витрати+», цей обсяг грошей зменшується. Тобто, у компанії поступово зменшується частина «витрати+», але залишається дохід на інвестиції. Частково дохід на цю стару базу — це вартість цієї компанії, і частково — дохід на нові інвестиції. Тобто, якщо вона вклала, то отримає вже наступного року гроші на оцю базу, на нову інвестицію, яку вона заклала, модернізувавши мережі. І другий важливий момент: всі погоджуються, що RAB-тарифи — це добре. Тому що це стимулює компанії вкладати більше грошей в мережі, модернізувати їх, оптимізувати свої витрати. І коли вже пройде декілька років, пройде якийсь етап інвестицій, вони будуть отримувати менше грошей на ці витрати, але будуть отримувати доходи. І в кінцевому рахунку, за європейським досвідом, це призводить до зменшення тарифу для споживача і покращення послуги транспорту електроенергії. Що відбулось в нашій країні: оцінка цих компаній була проведена у 2016 році фондом держмайна. Там була застосована така методика, що оцінка виявилась в сім разів вищою за гроші, які власники обленерго витратили на їх приватизацію. Зрозуміло, що це не можна вважати справедливим, ы що з самого початку, за пана Вовка, коли він очолював НКРКП, це була схема для того, щоб дати багато грошей власникам обленерго. Ну, а хто володіє обленерго — ми знаємо. В Ріната Ахметова 49% всіх мереж в країні. На другому місці VS Energy. Там, звичайно, є група державних обленерго — поки що вони державні. Група Суркісів, Костянтина Григоришина, Полтаваобленерго — Ігоря Коломойського, і обленерго Юрія Бойка. 

Валентина Самар: Зрозуміло, що цей бізнес — бізнес олігархічний. І поки що держава грає й на користь споживачів — будемо сподіватись, що оновлені та реконструйовані мережі значно підвищать якість, і колись тарифи таки поповзуть вниз не адміністративним шляхом, а ринковим. Але все-таки ми бачимо й перерозподіл цих часток на ринку. Група VS Energy, якщо вірити Герусу, вже без токсичного Бабакова, продала «Кіровоградобленерго». І покупець — ДТЕК Мережі Ріната Ахметова. При цьому, як зазначає ваш телеграм канал «Монополіст», ДТЕК начебто не мав достатньо коштів на купівлю вугілля для опалювального сезону, і тут викладає 80 мільйонів доларів. Що відбувається? І чи буде так само? Тобто Ахметов скуповує обленерго, які належали VS Energy. Чи така ж доля чекає на «Херсонобленерго», чи ні? Бо люди в Херсонській області, які потерпають зараз від реконструкції і ремонту мереж, які додумалися робити в розпал курортного сезону. говорять про те, що треба націоналізувати цю компанію, оскільки нею не можуть володіти громадяни країни-окупанта.

Сергій Головньов: Що стосується купівлі «Кіровоградобленерго», ми це приводили як аргумент того, що ДТЕК каже неправду, коли розповідає, що в нього немає грошей, щоб підготуватись до опалювального сезону. Можна розповідати, що це різні дивізіони, що це різні напрямки бізнесу. Але ми розуміємо, що це одна група, в рамках якої гроші є. І Максим Тимченко, гендиректор ДТЕК, вже неодноразово раніше казав, що це стратегія компанії — купувати розподільчі компанії, купувати ОСР і обленерго, які розподіляють електроенергію. Що стосується «Херсонобленерго» — спостерігаючи за енергоринком багато років, я дуже проти, щоб таке підприємство було націоналізовано надовго. Хіба що націоналізувати, а потім виставити на продаж, це рішення провезти через Верховну Раду або через РНБО, щоб воно було легалізоване — так може бути. Просто ми бачимо, що ті державні обленерго, які зараз є (Черкасиобленерго, Запоріжжяобленерго, Харківобленерго), вони зараз в набагато гіршому стані, ніж компанії, у яких є власники. Питання в тому, які це мають бути власники? Я всім постійно розповідаю, що в усьому світі це ідеальний бізнес для інвестицій в приватних пенсійних фондах, державних, недержавних пенсійних фондах, інвестиційних компаніях… Якби у нас був фондовий ринок, було б нормально, що такі компанії як розподільчі мережі електроенергії і газу притягали до себе інвестиції простих людей. Це ідеальна інвестиція. Вона не приносить дуже багато коштів, але вона стабільна, і всі розуміють, що ця компанія буде існувати дуже довго, бо всім потрібно отримувати електроенергію. Я не чув, щоб найближчим часом Ахметов купував Херсонобленерго, але зарікатись не можна. Будемо спостерігати. 

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine