Организация ООН по вопросам образования, науки и культуры (ЮНЕСКО) вплотную приблизилась к тому, чтобы начать осуществлять непосредственный мониторинг ситуации в Крыму. Во время 204-й сессии исполнительного совета ЮНЕСКО, завершившейся 17 апреля в Париже, была принята резолюция «Наблюдение за ситуацией в Автономной Республике Крым (Украина)». Во время голосования за документ представители 16 стран высказались «за», 11 — «против», а представители еще 24 стран во время голосования воздержались.
У цьому документі, зокрема, вказується, що безпосереднє спостереження за ситуацією на півострові є «єдиним дієвим і безальтернативним засобом реагування» на масштабні порушення прав людини в Криму.
«Сьогоднішній Крим, який перебуває під окупацією Росії, став новим викликом — випробуванням на міцність системи міжнародного права і жахливим прикладом грубого нехтування правами людини в сучасній історії», — йдеться, зокрема, у рішенні виконавчої ради ЮНЕСКО. У ньому наголошується, що ситуація в Криму продовжує погіршуватись, а РФ здійснює на півострові «політику соціальної ізоляції і переслідування незгодних з окупацією», навішуючи на них ярлик «екстремістів». Найбільш вразливими групами населення в Криму, які страждають від порушень прав людини, є кримські татари і українці, тисячам яких довелось покинути півострів і втікати на територію материкової України, констатують в організації.
Наступ на ЗМІ і втрати для української культури
У ЮНЕСКО відзначають, що окупаційна влада запроваджує жорсткі обмеження на свободу ЗМІ та вираження думок в Криму, де українські канали вимикаються і замінюються російськими, кримськотатарські ЗМІ примусово закриваються, а журналісти піддаються погрозам, залякуванню та переслідуванням. Крім того, в організації відзначають, що внаслідок політики, яку проводить окупаційна влада, в Криму зникає освіта українською та кримськотатарською мовами.
Окремо наголошується на втратах, які через анексію і окупацію Криму зазнала українська наука і культура. Зокрема, у ЮНЕСКО нагадують, що Україна втратила об’єкт всесвітньої спадщини — заповідник «Херсонес Таврійський» та його хору, п’ять об’єктів, які внесені до попереднього списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, міжнародний дитячий центр «Артек», а також численні історичні та архітектурні пам’ятки національного значення, музеї біосферні заповідники, наукові центри тощо.
«Окупаційна влада продовжує активно вивозити і передавати у власність федеральних російських державних установ об’єкти культурної та природної спадщини, що належать Україні. За відсутності стороннього моніторингу та контролю практика незаконного переміщення предметів культурної спадщини України з кримських музеїв з метою організації виставок набуває дедалі загрозливіших масштабів», — наголошують у ЮНЕСКО. У документі також наводяться приклади незаконних археологічних та будівельних робіт, які загрожують знищенням культурним пам’яткам в Криму, зокрема, археологічні роботи ведуться на території стародавнього міста Херсонес Таврійський.
Історико-археологічний музей-заповідник «Херсонес Таврійський» у Севастополі
Необхідність моніторингу
Головною причиною настільки масштабних порушень в ЮНЕСКО вважають відсутність системного і незалежного спостереження за ситуацією на місцях. І тому «створена окупаційною державою атмосфера безкарності, яка є наслідком повної відсутності транспарентності, призводить до ще більшої кількості порушень прав людини в Криму». А населення півострова таким чином позбавляється цінностей, що пропагуються ЮНЕСКО, якими воно могло цілком вільно користуватись до окупації, констатують в організації. Відповідальність за порушення прав людини у Криму у документі повністю покладається на Росію як на державу, що окупувала півострів.
Ситуацію ускладнює те, що Росія забороняє доступ до Криму міжнародних спостерігачів та моніторингових груп, які збирають інформацію стосовно порушень прав людини, зокрема, вже протягом трьох років на територію Криму не можуть потрапити представники Місії ООН з моніторингу дотримання прав людини в Україні.
У документі нагадується, що на попередніх сесіях виконавчої ради ЮНЕСКО вже були ухвалені рішення щодо спостереження за ситуацією в Криму. А в листопаді 2017 року секретаріат ЮНЕСКО та Національна комісія України у справах ЮНЕСКО, після кількох раундів переговорів, узгодили рамковий документ «про практичні аспекти здійснення секретаріатом ЮНЕСКО безпосереднього моніторингу» в Криму. Утім, у нинішньому рішенні виконавчої ради ЮНЕСКО жодного слова не сказано про те, яким чином планується здійснювати цей моніторинг. Також незрозуміло, як ці дії узгоджуватимуться з позицією РФ, яка фактично контролює Крим та досі не допускала міжнародних спостерігачів на його територію.
Росія усе заблокує?
Посол України у Французькій Республіці, постійний представник України при ЮНЕСКО Олег Шамшур у розмові з DW висловив сподівання, що безпосередній моніторинг представниками ЮНЕСКО ситуації в Криму може розпочатись вже до кінця цього року. За його словами, юридична база для такого моніторингу вже існує, нею зокрема є відповідні резолюції Генеральної Асамблеї ООН та рішення виконавчої ради ЮНЕСКО. «Зараз ведеться підготовча робота для початку безпосередньо моніторингу, тобто завершення внутрішніх процедур та внутрішньої координації, визначення складу моніторингової групи тощо», — повідомив Шамшур.
Документи, ухвалені між секретаріатом ЮНЕСКО та Україною, передбачають, що моніторинг у Криму складатиметься з двох фаз. Під час першої фази відбудеться візит моніторингової групи до континентальної частини України для збору інформації щодо ситуації в окупованому Криму.
Робота групи безпосередньо в Криму має розпочатись із другою фазою моніторингу. І тут, визнає посол, можуть виникнути складнощі через протидію Росії роботі подібних місій, оскільки необхідно буде отримати відповідні дозволи від окупаційної влади. «Виходячи з сумних і трагічних реалій, які існують, потрібно буде звернутись до РФ і окупаційної влади з вимогою надання доступу моніторинговій групі. Заяви, зроблені російською делегацією під час розгляду цього питання на виконавчій раді ЮНЕСКО, підстав для оптимізму не дають», — пояснив дипломат.
Він додає, що станом на сьогодні російська делегація у виконавчій раді ЮНЕСКО «не виявляє готовності приймати такий моніторинг і обмежує свої виступи риторикою в найгірших традиціях навіть радянської пропаганди». Тому, коли ЮНЕСКО звернеться до Росії за дозволом на проведення моніторингу, тоді «почнуться проблеми», прогнозує Шамшур. А важелі впливу на Росію у ЮНЕСКО, як і у будь-якої іншої міжнародної організації, є обмеженими, констатує він.
Позиція російської сторони полягає у тому, що ЮНЕСКО є «політизованою» у питанні Криму та не має відповідного мандату. І тому про роботу у Криму моніторингової місії ЮНЕСКО не може бути жодної мови, наголошують в МЗС РФ.
Утім, за словами Шамшура, навіть попри усе це, є надзвичайно важливим, що питання Криму залишається на порядку денному ЮНЕСКО, в результаті чого, принаймні, «на країну-окупанта здійснюватиметься відповідний тиск».
Джерело: Deutsche Welle
