Ну все, теперь ничто не будет отвлекать украинцев от выборов.
Это на самом деле не так уж и смешно или иронично. По крайней мере с точки зрения наших друзей на Западе. Тех, которые были и остаются очень не в восторге от идеи военного положения.
Их логика для меня достаточно проста и очевидна.
Україна заслуговує на подальшу підтримку, винятково як демократична держава. Так, так — якщо ми скотимось в авторитаризм, то що би ми не розказували про «оборону Європи на східних кордонах України», ми не матимемо підтримки.
Для демократії процедури — питання першочергове (не ритуали, а саме добре описані і зрозумілі процедури), бо саме вони забезпечують і легітимність, і передбачуваність усієї системи державної влади.
Відтак наша здатність провести демократичні вибори, цивілізовану передачу влади — це один з важливих чинників, з огляду на який прийматимуться рішення про подальшу підтримку України з позиції країн Заходу.
Дозволю собі піти далі: легітимність виборів, серед іншого, залежить і від сприйняття їх результатів переважною більшість населення. Обрана президентом виборча стратегія (за Порошенка — за Україну, проти Порошенка — за Росію) це найкоротший шлях до делегітимізації виборів. Адже як можна сприйняти результати виборів, якщо «перемогла Росія»?
Тому позиція національно свідомої інтелігенції та еліти України має полягати не в спробах загострювати ситуацію різними інсинуаціями навколо того, що перемога того чи іншого кандидата означатиме для українців або цілковиту катастрофу і поразку, або повну і остаточну перемогу «добра над злом», а прямо в протилежному — пояснювати, що будь-який виборчий цикл не є фінальним і таким, результати якого неможливо змінити впринципі. Не загострювати — а знімати напругу. Не підштовхувати штучною політичною істерією людей до нових хвиль еміграції, а готувати грунт для національного порозуміння.
Цього від української еліти очікують і на Заході. Та, власне. яка різниця? Так буде краще для України.
Джерело: Facebook Bohdan Yaremenko
