Продовжується розслідування кримінального провадження за фактом геноциду кримськотатарського народу та представників інших національних груп з території Криму шляхом насильницького переселення у 1944 році корінного населення півострову та інших національних груп з території Кримської АССР на території союзних республік та областей СPCP. Росія і Узбекистан відмовилися надавати архівні документи.
Провадження відкрито за ч.1 ст.442 КК України (геноцид), повідомляє прокуратура АРК, яка здійснює в ньому процесуальне керівництво.
«76 років тому відносно кримськотатарського народу було вчинено тяжкий, з точки зору як національного, так і міжнародного права злочин, саме тому існує необхідність відновлення історичної справедливості по відношенню до цілого народу», – наголосили у відомстві.
Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що упродовж 18-20 травня 1944 року з території Кримської АРСР насильно депортовані 250 тисяч людей, з них 193 865 представників кримськотатарського народу. Зокрема, до спецпоселень Узбецької РСР вивезено – 153 136 осіб, Марійської АРСР – 8 597 осіб, Казахської РСР – 4 286 осіб, Молотовської області – 10 555 осіб, Кемеровської області – 6 743 осіб, Горьковської області – 5 095 осіб, Свердловської області – 3 594 особи, Івановської області – 2 800 осіб, Ярославської області – 1 059 осіб. Також, невстановлена кількість осіб, вивезених до Киргизької РСР, Таджицької РСР, Башкирської АРСР.
Кримськотатарське кладовище на території Республіки Узбекистан Фото: ark.gp.gov.ua
«Відповідно до висновку експертизи Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України, насильницьке переміщення та умови в спецпоселеннях з 1944 – 1956 років призвели до загибелі близько 50 тисяч осіб, що становить 25,1% від чисельності кримськотатарського народу, а внаслідок скорочення дітонародження 60,7%, непрямі демографічні втрати становлять 80,3% усього народу», – повідомили у прокуратурі.
Кримськотатарське кладовище на території Республіки Узбекистан Фото: ark.gp.gov.ua
Також у відомстві зазначили, що у ході здійснення досудового розслідування, з метою отримання додаткових доказів, копій архівних документів, дослідження умов проживання, були направлені міжнародно-правові доручення та повторні листи нагадування до Республік Узбекистан, Казахстан, Таджикистан, Киргизької Республіки та ще раніше до Російської Федерації.
«Однак, прокуратура автономії дотепер не отримала відповідей від жодної з країн, окрім РФ та Узбекистану. Зокрема, у своєму листі Генеральна прокуратура Узбекистану зазначила, що відмовляється надати українській стороні запитувані документи, а Генеральна прокуратура РФ вказала, що надання такої інформації суперечить інтересам національної безпеки Російської Федерації», – йдеться у повідомленні.
Наразі, тривають експертиза безпеки життєдіяльності та судово-медична експертиза, які мають встановити факти нелюдського поводження при транспортуванні та нелюдських умов мешкання у спецпоселеннях, додали в прокуратурі АРК.
Як повідомлялось, 18 травня в Україні та в окупованому Криму вшановують пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу. У цьому році меморіальні заходи до 76-ої річниці злочинної депортації сталінським режимом кримських татар з їх історичної Батьківщини – Кримського півострова, проходять в умовах пандемії коронавірусу і це змусило організаторів значно змінити план їх проведення. Вшанування пам’яті жертв депортації також відбудеться в країнах, де живуть великі діаспори кримських татар.
Нагадаємо:
- Щорічно 18 травня в Україні традиційно проходять меморіальні заходи, присвячені пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу. В цей день згадують трагічні події 1944 року, коли корінний народ Криму – кримських татар – вислали за межі півострова в Середню Азію і віддалені райони Росії. Всього було депортовано понад 180 тисяч осіб. В дорозі і в перші роки в місцях депортації від голоду і хвороб загинули 46% кримських татар.
- У Криму щорічно з нагоди річниці Дня депортації проходили масові заходи, в тому числі траурний мітинг в центрі кримської столиці. Але після анексії півострова Росією в березні 2014 року, проведення подібних акцій в центрі Сімферополя заборонили.
