Кремль знову націлився на Азовське море

Думки
Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар Фото: Центр

Доволі комплексний аналіз від BBC News Україна про прісну воду в Азовському морі: https://www.bbc.com/ukrainian/features-55460161. Але, насправді, путінські одкровення про воду під морським дном – це не про Крим, і не про воду для Криму, пише у Facebook Михало Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХI», эксперт в галузі енергетики.

Недаремно, тоді ж, 17 грудня під час прес-конференції Путін наголосив, що «запасів гарної прісної води в Криму достатньо».

Але мусування теми продовжується, в тому числі авторитетними ЗМІ, такими як ВВС. Хоча здавалося б, констатація Кремлем достатності прісної води в Криму має закрити цю тему назавжди.

Насправді, Кремль знову націлився на Азов, а путінські висловлювання про воду для Криму з-під дна моря слід розуміти як обгрунтування майбутніх дій по анексії Азовського моря під прикриттям проведення пошукових робіт та розміщення гідротехнічних споруд.

Як відомо, у двосторонньому договорі по Азову 2003 року було проголошено, що «Азовське море та Керченська протока історично є внутрішніми водами України і Російської Федерації». Росія фактично трактує морський простір Азова як своє територіальне море, тим більше що розмежування його лінією держкордону не відбулось. Тому, що хочу те й роблю. Але все ж таки, у Москві відчувають вади такого підходу.

Не виключено, що їх вирішили позбутися через розміщення на Азові пошукових бурових установок, які будуть потребувати захисту від «українських диверсантів». Приблизно, за аналогією з Керченським мостом. Не відомо чи до цього дійде, але поки що деякі речі підтверджують те, що Росія націлилась не тільки брехливим язиком Путіна на воду з-під Азова. Констатація російського академіка В. Данилова-Даниляна, що «водные ресурсы полуострова за счет подземных месторождений пресной воды решить не получится», вказує на те, що шукати будуть на морі.

Але для початку в Криму відкривають філію Інституту водних проблем РАН. Очевидно, що інститут дасть «наводку» де бурити, а точніше йому дадуть завдання обгрунтувати точки розташування тих чи інших гідротехнічних споруд, навколо яких буде утворено зону обмеженого доступу.

Переймають досвід Пекіна у Південно-Китайському морі…

Отже, не виключено що 2021-го Азов буде в епіцентрі уваги.