Учасники круглого столу в Києві щодо стану імплементації Закону України «Про корінні народи України», наголосили на необхідності ухвалення підзаконних актів і ключових рішень уряду, зокрема щодо представницького статусу Меджлісу кримськотатарського народу.
Про це повідомляє Кримськотатарський ресурсний центр (КРЦ).
Під час обговорення учасники зосередилися на ключових викликах практичної реалізації закону, ухваленого у 2021 році, та необхідності посилення міжвідомчої координації.
«Вкрай важливо, щоб Закон України «Про корінні народи України» не залишався декларативним, а став справді дієвим інструментом. Ми маємо говорити про реальну реалізацію прав корінних народів в Україні та про те, що наша держава може бути прикладом для європейських країн — як така, що не лише декларує, а й повноцінно забезпечує права корінних народів, створюючи умови для їхнього розвитку», — заявив голова правління КРЦ, член Меджлісу Ескендер Барієв.
Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський підкреслив, що для повної імплементації закону необхідно ухвалити близько 20 нормативно-правових актів, однак вирішальну роль відіграють рішення уряду.
Віктор Єленський (уцентрі), голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті. Фото: КРЦ
«Зокрема, йдеться про закріплення представницького статусу Меджлісу кримськотатарського народу та інші правові акти, які мають запустити повноцінні механізми реалізації прав корінних народів. Водночас у професійних дискусіях із юристами часто складно досягти одностайності з принципових питань: скільки саме нормативно-правових актів необхідно, чи варто в окремих випадках залишати простір для дискреції, чи ж потрібно максимально детально врегульовувати всі аспекти», — зазначив Єленський.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров наголосив, що імплементація закону, зокрема в частині представницьких органів, є питанням національної безпеки.
«Безумовно, імплементація Закону України «Про корінні народи України» передбачає розробку низки підзаконних нормативно-правових актів, і робота над багатьма з них уже триває. Водночас імплементація — це не один окремий документ, а комплексний процес. Однак у цій ситуації логічно було б розпочати з головного — з рішень щодо представницьких органів корінних народів України, на чому прямо наголошує сам закон. Зволікання уряду України з ухваленням відповідних рішень свідчить про відсутність належного усвідомлення важливості повної імплементації цього закону», — пвказав Чубаров.
Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу. Фото: КРЦ
Під час заходу також презентували «Дорожню карту реалізації Закону України «Про корінні народи України» на 2025–2026 роки». Представники органів влади й експертного середовища звернули увагу на необхідність фінансового забезпечення ухвалених рішень та створення міжвідомчої координації.
«Необхідно переходити від загальних аргументів до чітких і предметних обґрунтувань очікуваних результатів. Водночас важливо пам’ятати, що ухвалення нормативних актів без належного фінансування не забезпечує їх реалізації. Саме тому поряд із взаємодією з виконавчою владою потрібна активна робота з народними депутатами щодо закладання відповідних бюджетних видатків», — зазначив заступник постійного представника президента України в АР Крим Денис Чистіков.
Юристка КРЦ Людмила Коротких наголосила на міжгалузевому характері закону та потребі ефективної координації між органами влади.
«Міжнародні стандарти, зокрема Декларація ООН про права корінних народів, прямо вимагають ефективної участі корінних народів у формуванні політик, які їх стосуються. Без чіткої міжвідомчої координації забезпечити таку участь практично неможливо. … У цьому контексті вважаю логічним і необхідним кроком створення міжвідомчої робочої групи при Державній службі України з етнополітики та свободи совісті. Саме ДЕСС, з огляду на свій мандат, може і має стати координаційним центром з розробки підзаконних актів до ЗУ “Про корінні народи України», — зауважила Коротких.
Нагадаємо:
- 1 липня 2021 року Верховна Рада ухвалила закон про корінні народи України, ініційований президентом Володимиром Зеленським. Документ встановлює, що в Україні є три корінні народи – кримські татари, караїми та кримчаки. Відповідно з документом, кожен корінний народ має право на представницький орган, що створюється корінними народами і відповідно до Конституції та законів України наділяється правом представляти корінні народи та приймати рішення від їх імені. 23 липня закон набрав чинності.
- 2 грудня 2025 року у Києві пройшов Конгрес корінних народів України, який об’єднав лідерів та делегатів кримських татар, караїмів і кримчаків. Учасники обговорили ключові виклики, що постали перед корінними народами під час повномасштабної війни, – від захисту прав і культурної спадщини до формування державної політики на період після деокупації Криму.
