20 січня Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс рішення у справі «Бекірова та інших проти Росії» (Bekirov and Others v. Russia), яка стосується порушення права на мирні зібрання. Позивачами виступили 43 кримчанина, які на момент подій у справі проживали на окупованому півострові. Це перше рішення ЄСПЛ по суті в індивідуальних справах, що стосуються збройного конфлікту між Україною та РФ щодо подій у Криму після 2014 року.
Про це повідомляє Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ).
«Справа Bekirov and Others v. Russia є першим рішенням по суті в індивідуальних справах щодо збройного конфлікту, яка чітко ілюструє існування адміністративної практики переслідування жителів Криму і систематичного порушення конвенційних прав після окупації півострову РФ. Це рішення не лише встановлює відповідальність РФ за стан прав людини на півострові, але й надає заявникам змогу отримати відшкодування в майбутньому», — пояснили в УГСПЛ.
Правозахисники вказали, що це рішення підтверджує висновки Великої Палати ЄСПЛ у міждержавній справі Ukraine v. Russia (re Crimea) щодо здійснення РФ ефективного контролю над Кримом з 27 лютого 2014 року та систематичності порушення прав жителів Криму з моменту окупації, зокрема існування адміністративної практики за статтями 5, 6 та 11 Конвенції.
Позивачі є мешканцями Криму, більшість з них є кримськими татарами. У період з 2014 по 2017 рік вони брали участь у акціях протесту у Криму з метою висловити свою українську позицію або продемонструвати протест проти різних переслідувань, які були ініційовані російською окупаційною владою проти членів кримськотатарської громади.
Кожному з них було пред’явлено звинувачення в адміністративних правопорушеннях за російським законодавством у зв’язку з проведенням акцій протесту. У деяких випадках заявників заарештовували і доставляли до відділків поліції. Після розгляду їхніх справ так званими російськими окупаційними «судами» їх визнали винними в адміністративних правопорушеннях і призначили покарання — у вигляді сплати штрафів у різному розмірі або адміністративного арешту.
За їх словами, у ході адмінпровадження проти них були порушені процесуальні права, передбачені статтею 6 Конвенції, яка гарантує право на справедливий суд. Деякі заявники також скаржилися, що їхнє адміністративне затримання було «свавільним», у порушення статті 5 § 1 Конвенції, яка гарантує право на свободу та особисту недоторканність.
«У кількох випадках окупаційна влада розігнала заходи та затримала деяких заявників під час або незабаром після заходів. Не підлягає сумніву, що ці заходи становили втручання у право заявників на свободу мирних зібрань», – вказали в УГСПЛ.
Порушення, встановлені ЄСПЛ
Європейський суд з прав людини зазначив, що коли Росія поширила застосування своїх законів на Крим, вона зробила це всупереч Конвенції, витлумаченій у світлі міжнародного гуманітарного права.
ЄСПЛ у §14-17 рішення наголосив, що кожен із заявників був засуджений за статтею 20.2 Кодексу про адміністративні правопорушення РФ за порушення встановленого порядку проведення публічних заходів.
Відтак, російське законодавство не може вважатися «законодавством» у значенні Конвенції, а будь-яка адміністративна практика, що ґрунтується на ньому, не може вважатися «законною» або «відповідно до закону». Відтак, Суд дійшов висновку, що оскаржувані заходи не можуть вважатися «передбаченими законом» у даній справі. З огляду на це, Суд не має необхідності розглядати, чи були дотримані інші вимоги статті 11 § 2, а саме: переслідування законної мети та необхідність втручання.
Також ЄСПЛ нагадав, що він уже встановив існування адміністративної практики російської окупаційної влади, яка полягає у забороні публічних зібрань та висловлювань на підтримку України або кримськотатарської спільноти, а також у залякуванні та свавільному затриманні організаторів таких демонстрацій, у порушення статті 11 Конвенції.
ЄСПЛ наголосив, що беручи участь у зазначених демонстраціях, заявники відкрито виступили проти заходів, вжитих російською окупаційною владою, засуджуючи переслідування кримських татар або стверджуючи, що Крим є невід’ємною частиною України. За цих обставин заходи, вжиті проти них, були частиною системи, спрямованої на залякування місцевого населення, зокрема членів кримськотатарської громади, та придушення проукраїнських настроїв. Відповідно, було порушено статтю 11 Конвенції стосовно всіх заявників.
У 10 справах заявники були представлені у ЄСПЛ юристами Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини, які з 2014 року системно надають допомогу і представляють інтереси постраждалих у ЄСПЛ.
Нагадаємо:
- 25 червня 2024 року ЄСПЛ оголосив рішення у справі «Україна проти Росії (щодо Криму)» (Ukraine v. Russia (re Crimea)) про порушення російським окупаційним режимом прав людини у Криму. Суд визнав існування систематичних порушень прав громадян України з початку окупації Росією півостріву в лютому 2014 року.
