Зерно, яке росіяни незаконно вивозять із тимчасово окупованих територій України, через посередників потім продають Ізраїлю, а доходи від цієї тіньової операції фінансують війну РФ.
Про це йдеться в розслідуванні газети Haaretz, пише ZN.UA.
Журналісти відстежили маршрут російського балкера «Абинск» (ABINSK), який на початку квітня прибув до порту ізраїльського міста Хайфа із зерном. Видання зазначає, що це не єдине російське судно, яке привозило до Ізраїлю українську пшеницю
«Фактично, лише до 2023 року щонайменше два кораблі з краденим зерном прибули до Ізраїлю, і щонайменше один з них розвантажився тут, згідно з документами, аналізом даних відстеження суден та супутникових знімків, отриманих журналістами», – йдеться у матеріалі.
Видання зазначає, що російські судна, які відтоді постачали збіжжя до Ізраїлю, поводились щонайменше дивно. Вочевидь, щоб приховати походження зерна, яке вони перевозили. Зокрема, у внутрішніх журналах із захоплених Росією українських портів, дані з яких отримала Haaretz, згадано понад 30 партій крадених товарів, пунктом призначення яких був Ізраїль.
Джерела видання зазначили, що це вже тенденція. Згідно з інформацією газети лише цього року в Ізраїлі вже розвантажено чотири партії краденого українського зерна. Ще одне підозріле судно прибуло до Хайфської затоки в неділю вранці та чекає своєї черги, щоб зайти в порт.
Балкер ABINSK (до 12.2025 LAGO DI NEMI) (Flag: RUSSIA, IMO: 9303869). Фото: marinetraffic
В офіційній заяві Україна уже наголошувала, що дозвіл Ізраїлю на імпорт крадених товарів є неприйнятним. В Тель-Авіві тоді запевнили, що будуть вжиті відповідні заходи, однак «Абинску» (ABINSK) все одно дозволили розвантажитися в порту Хайфи.
Видання відстежило, що російські судна спочатку завантажують зерно в окупованих портах України, в тому числі в Криму, куди заходить із вимкненими транспордерами. Потім збіжжя перевантажують на інший корабель та транспортують далі.
«Той факт, що залучені судна вимикали свої системи AIS, коли вони були поблизу українських портів та під час операцій STS, і знову вмикали їх через кілька днів, коли вони вже були завантажені пшеницею, підтверджує підозру, що вони брали крадену пшеницю з окупованих портів», – пишуть журналісти.
Після завантаження товарів у морі суховантажі знову вмикають радіозв’язок і вирушають до Ізраїлю. Після кількох днів плавання вони розвантажували пшеницю у портах Хайфи та Ашдода.
Минулого року Україна ввела санкції проти судна «Свята Ольга» (ST.OLGA) за його участь у контрабандній мережі Путіна. Воно було причетне щонайменше до чотирьох поставок пшениці до Ізраїлю. Ще одним судном, яке виділяється в мережі перевезення крадених товарів, є «Меч Лева». Воно також експортувало крадене українське зерно до Ізраїлю.
Балкер ST.OLGA (Flag: PANAMA, IMO: 9493224). Фото: marinetraffic
Окрім суден «Свята Ольга» (ST.OLGA) та «Меч Лева» (SWORD LION), Haaretz ідентифікувала ще сім суден, які у 2023 році розвантажували пшеницю в Ізраїлі, яку вони завантажили з невстановлених суден поблизу контрольованої Росією Керченської протоки, з вимкненою системою AIS та намагаючись приховати джерело товару.
До повномасштабної війни Росія та Україна разом відповідали за третину світових поставок пшениці. Це одна з основних галузей промисловості України. Тільки у 2021 році Україна експортувала пшениці на 12 мільярдів доларів. Після початку війни експорт української пшениці різко скоротився через російську морську облогу українських портів. Також російські війська окупували великі площі посівів пшениці на півдні та сході України.
Відтоді багато міжнародних розслідувань показали, що Росія експортує крадену українську пшеницю морем – головним чином до Сирії, Туреччини та Ірану. Продаж пшениці є одним з основних джерел, які Владімір Путін використовує для фінансування війни в Україні.
Механізм експорту краденої пшениці розвивався поступово. Haaretz пише, що отримала офіційні документи російської адміністрації з окупованих територій України, які дають уявлення про цей процес.
Згідно з документами, на початку війни Росія намагалася експортувати українську пшеницю через окуповані українські порти, «не приховуючи джерело пшениці». Однак цей план провалився через міжнародну критику та відмову судновласників швартуватися в окупованих портах. Тоді запаси краденої пшениці в кримських зерносховищах почали зростали.
Повільний експорт призвів до зниження доходів, і російська влада швидко знайшла рішення. Одним із них було дозволити російським компаніям купувати пшеницю в українських фермерів, перевозити її до Росії залізницею та вантажівками, а звідти експортувати на міжнародний ринок, попередньо змішавши її з російською пшеницею, продаж якої за межами Росії дозволений.
Крім того, російська влада розробила протокол, який регулює використання малих суден-постачальників для перевезення пшениці зі сховищ у російських портах у море, а звідти на судна, які доставлятимуть її клієнтам. У певний момент, через нестачу місць для зберігання в портах Росії, було вирішено використовувати велику кількість великих суден як плавучі зерносховища. Моніторинг журналістів Haaretz показав, що в будь-який момент в районі на південь від Керченської протоки перебувало п’ять суден, які працювали як плавучі зерносховища.
Документи російської адміністрації, отримані газетою Haaretz, також містять список зі 120 партіями краденого українського зерна, які пройшли через два окуповані кримські порти: Керч та Севастополь. У період з листопада 2022 року по червень 2023 року більшість партій прямували до Сирії та Єгипту, інші – до Туреччини, Лівії, Саудівської Аравії та Тунісу, і 31 з них – загалом 90 000 тон – були марковані для Ізраїлю.
Згідно з документами, відправлена до Ізраїлю пшениця була, здебільшого, завантажена в порту Керч на дев’ять російських суден, які розвантажували пшеницю на плавучі зерносховища та суховантажі в морі, які потім перевозили її до кінцевого пункту призначення.
Весь механізм контрабанди залежав від того, чи є джерело пшениці таємницею. У документах, отриманих Haaretz, навіть згадується, що російські торговці пшеницею наполягали на тому, щоб російська влада доклала всіх зусиль, щоб зберегти в таємниці джерело української пшениці, яку вони продавали. З часом це справді стало реальністю.
«З позитивного боку, зазначу, що російські торговці пшеницею задоволені секретністю процесу експорту з порту Керч», – написав один місцевий чиновник своєму начальнику в Москву.
Ізраїльський покупець, який імпортує пшеницю зі Східної Європи, повідомив газеті Haaretz, що «російські постачальники стверджують, що ця пшениця походить із Сибіру та відправляється на захід у вагонах». За його словами, постачальники надають документи, що це підтверджують, а ізраїльські покупці не мають можливості перевірити, чи брешуть вони.
«Лише після того, як українське посольство зв’язалося з нами та попередило, що купувати у цих конкретних постачальників заборонено, ми зрозуміли, що це було джерело пшениці», – заявили там.
Газета пише, що надіслала запит в Міністерство закордонних справ Ізраїлю із питанням, чому Ізраїль дозволяє контрабандою вивозити крадену українську пшеницю з Росії і чому не було вжито жодних заходів, навіть коли Україна заздалегідь попередила про судно «Абінськ». У відповідь МЗС заявило: «Ми переслали відповіді з цього питання нашим українським друзям дипломатичними та професійними каналами».
Нагадаємо:
- Російські загарбники щороку збирають мільйони тонн української пшениці, соняшнику та інших культур, які потім вивозять морем з портів Бердянська, Маріуполя, Севастополя, Феодосії і Керчі, а суходолом – звідусіль і залізницею, і зерновозами. ЦЖР відстежив, куди росіяни з колаборантами вивозять українську пшеницю та насіння соняшника. Читайте про це у матеріалі «Куди Росія вивозить зерно і соняшник з окупованого півдня України».
- 3 серпня 2025 року президент України Володимир Зеленський ввів в дію рішення РНБО «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яким підтримані внесені СБУ пропозиції щодо 39 фізичних та 23 юридичних осіб, переважно російських, дотичних до незаконного вивезення зерна з окупованих територій України та розробки надр у цих регіонах.
