Департамент демократичних інститутів та свобод Ради Європи дав критичний висновок щодо проєкту нового Цивільного кодексу, за який Верховна Рада у квітні проголосувала в першому читанні. Це не відповідає заяві спікера парламенту Руслана Стефанчука, що висновок Ради Європи є «загалом позитивним», а європейські партнери нібито цілком підтримують прагнення України осучаснити правила цивільного життя.
Про це повідомляє компанія YouControl з посиланнням на документ офіційного правового висновку Ради Європи.
Як зазначається, 9 червня спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що парламентарі отримали «важливий і загалом позитивний правовий висновок Ради Європи щодо проєкту нового Цивільного кодексу №15150».
У YouControl ознайомились із документом офіційного правового висновку, який підготував Відділ співробітництва Департаменту демократичних інститутів та свобод Ради Європи.
«І виявилося, що висновок Ради Європи аж ніяк не є «загалом позитивним». Насправді він є критичним щодо законопроєкту №15150. Європейські фахівці розгромили ключові пастки проєкту № 15150, на які ми раніше звертали увагу», — вказують у YouControl.
Так, запровадження поняття «право на цифровий особистий простір (цифрову приватність)» на думку європейських експертів заблокує роботу платформ відкритих даних, зупинить журналістські розслідування, паралізує контроль за корупцією та будь-який пошук інформації у відкритих джерелах.
Щодо «права на цифрову приватність» для компаній, то в Раді Європи зазначають, що «вигадувати «особистий простір» чи «приватність» для компаній — це юридична нісенітниця».
Рада Європи підкреслює, що збір та аналіз інформації про компанії є невіддільним складником публічних функцій, і це потрібно для ведення державних реєстрів, перевірки бізнес-партнерів перед угодами та боротьби з корупцією. Європейські експерти визнають вимогу питати дозволу в компанії на обробку її даних для реєстрів чи журналістських розслідувань «практично нездійсненною» (practically unworkable).
Стосовно «права на забуття» у Раді Європи кажуть, що відсутність чітких критеріїв цього «інтересу» дозволить фігурантам судових справ чи колишнім учасникам підсанкційних компаній видаляти «історичні» корпоративні зв’язки та дані про свої справи.
Експерти наголосили, що бажання когось викреслити дані про себе з історії «має чітко балансуватися з правом суспільства знати правду про минулі події, зокрема через цифрові та газетні архіви».
Європейські експерти неодноразово наголошують, що у проєкті нового Цивільного кодексу «катастрофічно бракує винятків для чиновників, політиків та інших впливових діячів, чиє життя та робота мають підлягати значно суворішому контролю з боку суспільства, ніж життя звичайних громадян».
Крім того, Цивільний кодекс потребує винятків для журналістської діяльності та обов’язкового публічного відкриття даних.
Як підсумовує YouControl, у Раді Європи надали парламентарям чіткі рекомендації щодо доопрацювань, зокрема:
- запровадити законні підстави для роботи з інформацією замість єдиного і безальтернативного правила «за згодою»;
- чітко прописати винятки для боротьби з корупцією, журналістської роботи, публічних розслідувань та ведення реєстрів;
- впровадити анти-SLAPP механізми для надійного захисту журналістів та активістів від судового цькування й залякування безпідставними позовами.
Нагадаємо:
- 28 квітня 2026 року Верховна Рада проголосувала в першому читанні за проєкт нового Цивільного кодексу №15150. Низка норм проєкту викликала різку критику, зокрема, у YouControl вважають, що ухвалення Цивільного кодексу у нинішній редакції відкине Україну на 10 років назад у сфері прозорості та протидії корупції. Юристи звернули увагу на низку норм, які можуть легалізувати видалення незручної інформації про корупціонерів, знищити механізми фінмоніторингу та дозволять компаніям приховувати «російський слід».
- Рада проголосувала за продовження строків підготовки законопроєкту №15150 до другого читання. До проєкту внесли рекордну кількість правок – понад 15 тисяч.
