Железняк розкрив деталі змін у постанові КМУ про бронювання, яких вже вдалося добитись нардепам

Влада
Ярослав Железняк,народний депутат України. Фото: detector.media

Народний депутат Ярослав Железняк розкрив деталі нових змін у ще не ухваленій постанові Кабміну України про правила бронювання, яких вже вдалось добитись після критики з боку парламентарів і підприємців. Він зазначив, що уряд досі не опублікував постанову, а частину спірних положень документа вже переглянули.

Про це Железняк повідомив у соцмережах.

«16 жовтня, коли весь уряд прийшов у Раду, ми зареєстрували постанову №16160 про перегляд рішення Кабміну. Підписали 63 народні депутати з різних фракцій і груп. Далі публічна дискусія з Прем’єром у залі і непублічна розмова з ним і міністром економіки. Віддати належне, частину наших зауважень та зауважень бізнесу почули», – написав нардеп.

Він також з посиланням на джерела в уряді повідомив, що вже змінили в документі:

«відстрочників не викидають із квоти. Люди з трьома дітьми та інші, хто не підлягає мобілізації, лишаються в ліміті бронювання. Для бізнесу це була проблема номер один. Знято;

зʼявляться правила, процедури і строки. Це те, за що ми били і що вимагало НАЗК. Без них будь-яка система перетворюється на корупцію;

чинна критичність не злітає автоматично. Усе, що видано до цього, лишається. Переподавати і чекати на новий орган не доведеться;

координаційний центр не вирішує. Він лише оцінює критерії і дає рекомендацію міністерству. Фінальне рішення по підприємству – за ЦОВ/міністерством, як і зараз. Плюс мовчазна згода: немає зауважень у строк – статус є», – зазначив Железняк.

Однак, вказав він, попри те, що уряд врахував частину зауважень парламентарів і бізнесу, у проєкті постанови залишається низка спірних положень:

«сам центр лишається, хоча проти нього виступали навіть члени оборонного комітету від монобільшості. Шлагбаум 2.0 по ОПК – реальний ризик;

у центрі залишаються силовики. Поганий сигнал для бізнесу, особливо з огляду на те, скільки людей зараз «переховуються» від мобілізації у спецрезервах ГУР і СБУ. Нехай спочатку в себе наведуть порядок;

процес отримання критичності стане довшим, тому що зʼявляється ось ця додаткова ланка з КорЦентром;

після перегляду критеріїв частині підприємств можуть виставити вимогу «підтягнутись або втратити статус», – написав нардеп.

Водночас, додав він, поки що залишається відкритим питання про квоти для ОПК, енергетики та комуналки. Щодо нього триває дискусія.

«100% для ОПК і менше для енергетики та комуналки. Уряд пояснює це зловживаннями: підрядник заброньований на 100%, а на Укренерго реально працюють 20 людей зі 100. Зловживання є, згоден. Але вирішувати їх треба точково, по конкретних підприємствах, а не відрубуванням голови всій галузі. Дискусія триває, ми її підняли на найвищий рівень», — зазначив Железняк.

Він наголосив, що уряд не відмовився від планів змінити порядок бронювання, попри повідомлення про можливе скасування постанови. Кабмін планує завершити роботу над документом протягом цього тижня.

«Цього тижня зміни фіналізують. Тобто постанова буде, з високою ймовірністю цього тижня і з перехідним періодом. Ми і далі вимагаємо прогнозованості: правила, строки і без ручника», — додав депутат.

  • 12 жовтня перший заступник комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк заявив, що отримав проєкт змін, які уряд готує до постанови про деякі питання організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного стану. Зокрема, документ передбачає скасування чинної можливості бронювати до 100% військовозобов’язаних працівників. Натомість максимальний ліміт для ОПК та енергетичних підприємств становитиме 85%, а для підприємств теплопостачання, водоканалів і сфери поводження з побутовими відходами частку пропонують зменшити із 75% до 60%. Для решти критично важливих підприємств загальний ліміт залишатиметься на рівні 50%.
  • Українська Рада Бізнесу закликала уряд не затверджувати проєкт постанови про зміну правил бронювання військовозобов’язаних у запропонованій редакції. Представники бізнес-спільноти вважають, що ініційовані Міністерством економіки зміни можуть ускладнити діяльність підприємств, послабити критичну інфраструктуру та спричинити скорочення виробництва.