Тетяна Рихтун

Радянська, а за нею і російська державна пропаганда просто зациклені на героїчних  оборонах Севастополя, жодна з яких, як відомо, не була успішною.  Проросійські севастопольці люблять говорити, як вони поважають імперську та радянську історію міста, як пишаються її здобутками і шанують пам’ять героїв. І при цьому заплющують очі на офіційну фальсифікацію цієї історії і без будь-якого спротиву терплять розпили мільярдів на роботах із так би мовити збереження цієї історії. 

Балаклавська бухта перетворилася на величезний будівельний майданчик. Обидві набережні – імені Назукіна і Таврійська – запруджені важкою технікою і парканами, за якими зносять історичні будівлі і забивають палі для нових причалів. Компанії, пов’язані із Аркадієм та Борісом Ротенбергами, друзями Владіміра Путіна з часів так званого кооператива «Озеро», фактично привласнили бухту і її пам’ятки культурної спадщини для сумнівного проекту. Домінантою «нової Балаклави» окупанти роблять щільну забудову готелями і апартаментами, не залишаючи місця історії і мешканцям міста. (Відеоверсію розслідування дивіться тут).

У квітні 2023 року в межах Програми екстреного відновлення (фаза 2) між урядом України та Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA) була підписана грантова угода, субпроектом №3 якої є невідкладне покращення енергетичного обслуговування. План був простий: японська сторона фінансує, міжнародний агент закуповує, український завод виробляє, Міненерго (як виконавчий агент) передає обладнання енергокомпанії. Так, зокрема, на кошти гранту було закуплено і трансформатори для заміни пошкодженого силового обладнання у Херсонській області. 

Проте важливе для об’єктів критичної інфраструктури устаткування – п’ять високовольтних та 31 низьковольтних трансформаторів – і досі повністю не поставлене. Більше того, стало  заручником судової тяганини між міністерством і приватною енергорозподільчою компанією – АТ «Херсонобленерго», що входить до групи компаній VS Energy.

Після окупації Криму Росією у 2014 році Енергетична компанія «Севастопольенерго», що входить до групи VS Energy, очікувано зберегла бізнес та контроль над інфраструктурою мережі в Севастополі. Через створені філії та російські клони українських юросіб VS Energy постачає електроенергію підрозділам Чорноморського флоту, іншим формуванням ЗС РФ та «міністерствам» окупаційному уряду. 

Ця історія стоїть ніби осторонь великої справи VS  Energy, що розглядається Вищим антикорупційним судом України (ВАКС) і про яку ЦЖР детально розповідав у матеріалі «Справа VS Energy як дзеркало корупції українських політиків, олігархів і силовиків». Однак саме вона містить прямі вагомі аргументи для санкціонування угруповання «лужніковських» і стягнення їхнього майна в дохід держави або ж шляхом спецконфіскації у рамках кримінальних провадженнь.

Українська (і європейська) історія кубла росіян з угруповання “лужніковскіє”, пов’язаних із російською мафією та її “кришею”  –  ФСБ, з початку нульових років агресивно розросталась злоякісною пухлиною у різних сферах економіки України, загрожуючи її національній безпеці.  Однак, завдяки корупції найвищого рівня політики і держуправління, правоохоронної та судової гілок влади, вона не тільки вижила в умовах агресії РФ проти України і після 2014-го, і після 2022-го років, а й продовжує утримувати об’єкти найкритичнішої як на цю зиму об’єктів енергосистеми країни. Не в останню чергу –  завдяки схемі номіналів із країн ЄС та України. Але поскреби кожного – і знайдеш росіянина з прив’язкою до ФСБ.  

Центр журналістських розслідувань починає цикл матеріалів із висвітлення судового процесу у Вищому антикорупційному суді за позовом міністерства юстиції України про стягнення у дохід держави активів бенефіціарів групи компаній VS Energy, щодо яких застосовані санкції. І для початку нагадаємо ключові моменти історії у майже чверть сторіччя та її фігурантів. 

Як мілітаризація, аварії та корупційні контракти залишають Севастополь з постійними перебоями у водопостачанні. Перенаселене колонізаторами – росіянами місто живе тепер за графіком аварій на водогонах.

Аннексия Крыма Россией разделила жизнь страны на «до» и «после», прошлась по людям, заставила их делать выбор, в том числе – и о судьбе своего бизнеса. Казалось бы, здесь все должно быть просто: кто в Россию, кто – в Украину. Но нашлись и те, кто, наоборот, ничего не теряя, смог развернуть свой бизнес сразу на две страны – и в атакованой Украине, и в государстве-агрессоре России. При этом, некоторым удалось еще и выйти на рынки стран Европы. Однако на доходах украинского бюджета такой характер крымских бизнесменов положительно не сказывается. (Материал подготовлен в рамках проекта Слідство.інфо)

У парламенті України оновили прихильників президента. Скандал навколо карального позбавлення мандатів народних депутатів Єгора Фірсова та Миколи Томенка поволі вщухає. Замість бунтівників у парламентську фракцію Блоку Петра Порошенка оперативно завели нових людей. Серед них – вимушений переселенець із Севастополя, 30-річний “ударівець” Дмитро Олександрович Білоцерковець. Хто він і за які заслуги став народним обранцем – у розслідуванні Тетяни…