Михайло Гончар

Пряма мова Зеленського щодо т. зв. договору про корисні копалини: «Ми маємо дуже багато цих договорів про корисні копалини. І тому я хотів би до цього підходити не теоретично, а практично. І тоді, коли буде кінцева версія від США того чи іншого договору, чергового. Тому що постійно змінюються умови. І мені здається, начебто ми вже домовилися, що буде рамкова угода, а вже потім повна угода. А зараз, я так розумію, Америка змінює ці правила і пропонує одразу повну угоду», – сказав президент.

Ключове – США змінюють «ці правила», тобто правила гри змінюються по ходу гри. Почали гру в шахи, продовжили грою «в Чапаєва», а на завершення – дошкою по голові. Так виглядає…, пише у Facebook Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».

О необходимости сохранить в Украине единство фронта и тыла и, сохраняя это единство, трансформировать государство, превратив его в мощную милитарную силу, которая должна покончить с врагом, пишет в Facebook Михаил Гончар, президент Центра глобалистики «Стратегия ХХI».

4 серпня Україна оголосила про воєнну загрозу для судноплавства в акваторії російських портів Анапа, Новоросійськ, Геленджик, Туапсе, Сочі та Тамань на Чорному морі. Відповідне повідомлення «Держгідрографії» Державної служби морського та річкового транспорту було зроблено у суворій відповідності до міжнародного морського права, зокрема Міжнародної Конвенції з охорони людського життя на морі SOLAS-74. 5 серпня морський дрон уразив російський танкер-продуктовоз класу «річка–море» поблизу Керченської протоки. Танкер SIG був задіяний у постачаннях дизельного та реактивного палива в Сирію для дислокованих там російських військ, а також перевозив пальне до окупованого Криму для потреб окупаційного контингенту. Раніше, 21 липня, Міністерство оборони України попередило, що всі судна, які прямуватимуть до портів РФ або окупованих українських портів, можуть розглядатися як такі, що перевозять вантажі військового призначення, і є законними воєнними цілями. Отже, українська сторона реалізувала погрозу як дзеркальну реакцію на дії РФ з ураження портової інфраструктури України після виходу Москви з Чорноморської зернової угоди під егідою ООН.

Однак проблематика війни на морі не зводиться до вузьких рамок подій після припинення дії зернової угоди. Спробуємо поглянути глибше, пише у виданні ZN.UA Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».

Про те, що лишається поза увагою західних журналістів-«розслідувачів» стосовно вибухів на газпроводах «Північний потік» та «Північний потік 2» у Балтійському морі 26 вересня 2022 року, пише у Facebook Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХI».

Минулого року, 12 жовтня, у Києві відбулась І конференція з питань морської безпеки «Азов-2021». Якраз там Центром «Стратегія ХХІ» була представлена доповідь про російську військову підводну активність в Балтійському морі в контексті ПП-2, пише у Facebook Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХI».

Доволі комплексний аналіз від BBC News Україна про прісну воду в Азовському морі: https://www.bbc.com/ukrainian/features-55460161. Але, насправді, путінські одкровення про воду під морським дном – це не про Крим, і не про воду для Криму, пише у Facebook Михало Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХI», эксперт в галузі енергетики.

Ограничения по энергетического сектора оккупированного Крыма Европейский союз ввел 30 июля 2014. В частности, было запрещено предоставление любых финансовых займов и кредитов, связанных с созданием, приобретением или развитием энергетической инфраструктуры. Запрещено приобретение или расширение участия в предприятиях и приобретение акций и ценных бумаг паевого характера, компаний в Крыму или Севастополе, которые занимаются разведкой и добычей нефти, газа или минеральных ресурсов. Аналогичный запрет касается и совместных проектов в этой области.

Центр журналистских расследований  в партнерстве с Центром прав человека ZMINA продолжает спецпроект «Как работают «крымские санкции» аналитическим обзором влияния западных санкций на энергетический сектор полуострова от Евгения ЛЕШАНА и экпертным комментарием Михаила ГОНЧАРА, президента Центра глобалистики «Стратегия ХХІ»

Негативне ставлення Росії до Північноатлантичного альянсу широко відоме. За будь-якої нагоди російське керівництво вважає необхідним це задекларувати.