Андрій Клименко
Тим, хто читає.
Велика Британія запровадила санкційний пакет щодо ще трьох десятків суден “тіньового флоту” Росії. Але це декоративні дії замість глобальних рішень. І це викликає саркастичну посмішку, пише керівник Моніторингової групи санкцій та свободи судноплавства Інституту Чорноморських стратегічних досліджень та головний редактор порталу BlackSeaNews Андрій Клименко у Facebook.
Отже, перші рефлексії (перші, бо треба більше інформації, а також думок та поглядів фахівців з морського бізнесу і експертів з безпеки) на Стамбульські угоди по зерну. Спочатку підкреслимо – чи буде все це працювати, чи не буде – не знає ніхто. Ми в Інституті Чорноморських стратегічних досліджень такої схеми не передбачали. І перш за все не передбачали, що РФ погодиться на такий механізм.
Ще одне підкреслення – Україна не могла (за визначенням не могла) категорично відмовити ООН – тим більше в особі її Генсека. Бо тоді б ми отримали – за допомогою роспропаганди – звинувачення світу, і не тільки в Азії і Африці, що це ми провокуємо голод, пише у Facebook Андрій Клименко, морський експерт, керівник проєкта Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, головний редактор порталу BlackSeaNews.
Андрій Клименко, головний редактор порталу BlackSeaNews та співзасновник Чорноморського інституту стратегічних досліджень, розкрив перебіг інциденту з пошуково-рятувальним судном «Донбас» в Азовському морі і причини демонстративної істерики РФ.
Нагадаємо, що прогнозування ситуації з морськими ризиками в Азовському та Чорному морях, що пов’язані з можливими діями РФ, розглядаються нами на основі досвіду 2014-2019 років, але не тільки в україно-російському, але й макрорегіональному контексті – Чорноморсько-Середземноморському.
Для прогнозування ситуації з морськими ризиками в Азовському та Чорному морях, що пов’язані з можливими діями РФ, розглянемо проблему на основі досвіду 2014-2019 років. Але для адекватності картини спочатку потрібно помістити проблему в більш широкий контекст.
Ситуація в Чорному морі стрімко змінюється. Буквально на наших очах. Його майже перетворення на «російське озеро» – прямий наслідок окупації Криму та його подальшої мілітаризації. На російському порядку денному – подальша окупація українського морського шельфу та всієї виключної морської економічної зони України, витіснення НАТО з Чорного моря, підсаження на газову голку Туреччини і Болгарії та інші дії, про які йдеться.
Події розгортаються з такою швидкістю, що традиційна зовнішня політика – і в Україні, і в її чорноморських сусідів, і в НАТО та ЄС, не кажучи вже про ООН – просто не встигає. І потребує оновлення та креативу.
Отже, наш огляд. Для тих, хто переймається Чорним морем. Зауважимо: те що наразі арифметичний показник сумарної протяжності морських кордонів чорноморських країн НАТО є найбільшим не повинно заспокоювати, схоже й насправді з фактору політики може стати просто арифметикою.






