Олег Батурін

52-річний Сергій Гринько призначений новим гауляйтером тимчасово окупованої Зеленопідської сільської громади Каховського району на Херсонщині. ЦЖР про нього раніше вже писав: Гринько працював у цій окупаційній адміністрації паспортистом. Попередню гауляйтерку громади Ольгу Бигар росіяни відсторонили – вочевидь, у звʼязку з її вагітністю. 

Через дефіцит місцевих колаборантів призначати на керівні посади в окупаційних адміністраціях Херсонщини вкотре доводиться заїжджих заробітчан із Росії. Черговою новою заступницею у гауляйтера Каховки Павла Філіпчука стала 42-річна росіянка Наталья Ґорковєц, яка до того працювала чиновницею одного з сільських поселень Краснодарського краю.

У квітні 2022 року не менше пʼяти російських військових вдерлися до приватного будинку в селищі Білозерка на правобережній Херсонщині. Вони поселилися в ньому, пиячили і фотографувалися. Виїжджаючи звідти за два місяці, окупанти його розграбували. Повернувшись до себе додому господар будинку недорахувався майна майже на 230 тисяч гривень. 

Завдяки зробленим окупантами світлинам вдалося встановити чотирьох російських військових – за версією слідства саме вони причетні до цього злочину. 19 листопада Херсонський міський суд виніс заочний вирок першим двом із них за порушення законів та звичаїв війни за ч.1 ст.438 Кримінального кодексу України – 44-річному Сєрґєю Вайдє і 58-річному Сєрґєю Суслову.

Центр журналістських розслідувань розповідає деталі цієї справи.

Три роки тому Збройні Сили України звільнили від російських загарбників села Новоолександрівської сільської громади Бериславського району, що на правобережній частині Херсонщини. Відтоді вона опинилась на передовій. Окупанти з лівого берега почали методично, крок за кроком, будинок за будинком знищувати спочатку прибережні села, а згодом усе більше стали обстрілювати й степові населені пункти. 

Влітку 2025 року росіяни знищили будівлю сільської ради, тож її апарат і керівництво сільської військової адміністрації (далі – СВА) вимушено переїхали до іншого села. 

Центр журналістських розслідувань уже розповідав історію окупації громади і викрадення її голови Олександра Левечка. З жовтні 2022 року він очолює Новоолександрівську СВА і продовжує постійно бути на території своєї громади.

Як живуть і виживають Новоолександрівка і навколишні села зараз? Чому тут змушені були поставити на паузу всі плани з відновлення? На що витрачають кошти громади, яка перебуває під постійними ударами ворога? Про це ЦЖР запитав у Олександра Левечка.

Нововоронцовський районний суд розглядає справу з обвинувачення 44-річного Дмітрія Лайкова, полковника ФСБ РФ з Москви з позивним “Лакі” у жорстокому поводженні з цивільним населенням, порушенні законів та звичаїв війни. Йому інкримінують участь у викраденні, катуванні і вчиненні сексуального насильства над мешканцями Херсонської області в 2022 році. Центр журналістських розслідувань побував на судовому засіданні і розповідає подробиці цієї справи.

Винною в колабораційній діяльності Херсонський міський суд визнав 58-річну Світлану Межерицьку, депутатку Херсонської облради, колишню начальницю управління охорони здоровʼя Херсонської міськради. Її затримали в березні 2024 року. В суді Межерицька визнала свою вину частково. За її словами, окупанти посилались на Женевську конвенцію, за якою їй нібито не загрожувала кримінальна відповідальність. Проте суд 17 листопада виніс Межерицькій вирок – сім років тюрми, без конфіскації майна.

Понад 220 тисяч потерпілих у скоєних російськими окупантами воєнних злочинів визнано в Україні протягом майже чотирьох років повномасштабної війни. 131 людина українськими судами визнана винною у їх скоєнні лише протягом січня 2024 року – вересня 2025 року. Проте досі потерпілі і свідки воєнних злочинів часто не знають свої права і на яку допомогу вони можуть розраховувати. 

Тим часом в Україні з початку 2024 року системно працюють з такими людьми – цим займається Координаційний центр підтримки потерпілих і свідків Офісу Генерального прокурора. 

Чому люди погоджуються йти свідчити? Як Україна може захистити свідків воєнних злочинів і як це працює на практиці? Що можна порадити тим, хто боїться говорити про пережите? Чому важливим є розгляд справ за відсутності обвинувачених – in absentia? З цими та іншими питаннями Центр журналістських розслідувань розбирався разом із директоркою цього Координаційного центру Веронікою Плотніковою.

Сергій Бєляков, самопроголошений “староста” сіл Кінбурнської коси Очаківської міської громади Миколаївської області, втік до курортного селища Лазурне Скадовського району на ТОТ лівобережної Херсонщини, він впав у немилість у російських окупантів. Один із сюжетів з ним навіть видалили зі сторінок пропагандистського телеканалу, тепер його називають “ждуном”, пройдисвітом і баригою. Саму Кінбурнську косу росіяни фактично знищили, а цивільних там залишилось дуже мало. 

55-річна Ірина Махньова, продавчиня взуття і фігурантка численних публікацій ЦЖР, яка однією з перших отримала керівну посаду у російських окупантів, заочно визнана винною в колабораційній діяльності. Вона очолювала окупаційний відділ освіти в Каховці, потім стала викладати російську мову у фейковому університеті, а нещодавно очолила філію російського пропагандистського товариства “Знание” в Херсонській області. 3 листопада Пересипський районний суд Одеси виніс їй вирок – десять років тюрми з конфіскацією всього майна.

З липня 2025 року не отримують зарплати співробітники окупаційного біосферного заповідника «Аскания-Нова», розташованого в Каховському районі на ТОТ лівобережної Херсонщини. Самих працівників змушують писати заяви про звільнення і перехід на роботу до іншої незаконно створеної установи. Через несплату зарплати вони звільняються і шукають собі роботу в інших місцях.