Петро Коберник

Після окупації росіянами Херсонщини у 2022 році Указами президента України були утворені військові адміністрації не тільки на вільній території, а й окупованих громад. Ці органи лівобережної частини області і нині продовжують виконувати функції місцевої влади, проте, звісно, дистанційно. На утримання 32 військових адміністрацій у 2025 році Україна витратила майже 100 мільйонів гривень. Ми проаналізували закупівлі та інші бюджетні витрати військових адміністрацій окупованих громад Херсонщини, що дозволяє побачити як системні проблеми, так і окремі, досить “оригінальні” випадки використання державних коштів.

Понад півмільярда гривень — саме стільки херсонська влада витратила на ремонти й облаштування найпростіших укриттів з 2023 року. Але в реальності частина сховищ  залишається зачиненими або непридатними для користування. Крім цього є десятки підрядів, підписаних з фізособами-підприємцями без досвіду будівництва чи матеріальної бази.  У новому розслідуванні ЦЖР ми розкажемо, як створювалася ця система дерибану бюджетних коштів і хто виконує багатомільйонні ремонти в укриттях, які ігнорує переважна більшість херсонців.

З 2022 року влада Херсона витратила на ремонти і обладнання найпростіших укриттів, за підрахунками ЦЖР, більш як півмільярда гривень: провела близько 230 закупівель на загальну суму 550 млн грн. Тобто, в середньому майже 2,4 млн грн на один підвал.

Жителі Херсона вже третій рік перебувають фактично на лінії фронту і поступово переносять своє життя під землю. Вони не просто перечікують в укриттях обстріли росіян – в них проходить значна частина їхнього буття. Херсонці народжують під землею дітей, тут розташовані лікарні та гуманітарні центри. В укритті відбуваються концерти та вистави місцевого театру, спортивні змагання, наукові лекції та семінари.

Якщо слідувати цій тенденції, то можна було б сказати, що для повної картини місту не вистачає лише підземних навчальних закладів. І останнім часом Херсон таки прославився стомільйонними проєктами будівництва так званих «підземних шкіл», які зовсім не викликали захвату у місцевих жителів, а навпаки – спровокували акції протесту. Чи потрібні місту, що знаходиться в зоні активних бойових дій, такі навчальні заклади та хто вже встиг збагатитись на їхньому будівництві – розповімо у цьому розслідуванні.

Подружжя Валентина та Дмитро Тарасенки з окупованого Сімферополя вважають себе дуже набожними людьми. Вони є ревними парафіянами місцевих храмів РПЦ, товаришують з російськими попами й навіть викладають у недільній школі. Проте віра в Бога чомусь не зупиняє їх від страшного гріха і злочину – викрадення та фактично привласнення українських дітей. У 2024 році ці «благодійники» вивезли з окупованої частини Херсонщини хворе піврічне немовля та згодом через російський суд незаконно встановили над ним опіку. Херсонка Ангеліна стала вже дев’ятою дитиною у сім’ї набожних викрадачів. Подробиці у матеріалі наших колег з сайту «IPC-Південь».

Напівзруйновані коридори та класні кімнати херсонських шкіл не бачили дітей вже довгі роки. Всі їх учні перейшли на онлайн навчання ще за часів пандемії коронавірусу. Згодом почалась повномасштабна війна з Росією та пекло окупації, а після звільнення цієї частини регіону – постійні обстріли росіян. Відтак учні з 1 по 5 класи, які не виїжджали з Херсонщини, ніколи в житті не сиділи за партою. Для них поняття «школа» вміщається у маленькому ноутбуці, а однокласники та вчителі – це лише картинки на його яскравому екрані.

Ситуація ускладнюється тим, що на вільній частині області внаслідок російської агресії пошкоджено або зруйновано близько чотирьох сотень навчальних закладів. Тобто знайти вцілілу школу або дитячий садок майже неможливо. З кожним тижнем росіяни перетворюють на купи будівельного сміття все нові та нові установи, намагаючись остаточно знищити освіту в регіоні.

17 березня 2014 року Верховна рада Автономної Республіки Крим, що була розпущена українським парламентом за порушення Конституції, на наступний день після псевдореферендуму проголосила Крим «незалежною суверенною державою» і попросилася в Росію. На фоні цього резонансного злочиного рішення два кадрові призначення до окупаційного уряду Сергія Аксенова того дня виглядаюсь дещо незначними і навіть не потрапили в кадри сюжетів. Тоді кримські депутати призначили керівників незаконно створених органів – «Прикордонної служби Республіки Крим» та «Агентства рибного господарства». Очільником Рибагенства, за поданням Аксенова, депутати призначили досі невідомого в Криму Дмитра Жоржевича Євсєєва.  Майже 11 років потому повний тезка колаборанта, який також все життя займається рибним господарством,  був затриманий у Херсоні за підозрою у державній зраді.

Жіноче царство. У селах правого берега Херсонщини майже не лишилось чоловіків – всі на фронті або на заробітках у містах.

Третій рік поспіль російська пропаганда пророкує правобережжю Херсонщини справжню катастрофу з настанням холодів. Водночас самі ж окупанти роблять все можливе, щоб ці невтішні для херсонців прогнози справдились. Цього року до нового опалювального сезону артилерія росіян почала готувати обласний центр ще влітку, раз по раз прицільно обстрілюючи об’єкти теплогенерації.

Третій рік поспіль пропаганда пророкує правобережній частині Херсонської області катастрофу з настанням холодів.