Ті, що зникли за Крим

Україна четвертий рік бореться за звільнення тих, хто потрапив у полон. Когось вдається витягнути – в Київ через Туреччину переїхали кримськотатарські лідери Ахтем Чийгоз і Ільмі Умеров, яких відпустили. Про зниклих безвісти згадують рідше, ніж про політичних в’язнів. Ми підготували спецпроект “Ті, що зникли за Крим” – серію журналістських розслідувань про активістів, які протистояли окупаційній владі під час “кримської весни” – і зникли. 

За даними української громадської організації “Крим SOS”, з 43 зниклих протягом 2014-2016 років шість людей було знайдено мертвими і ще 18 не знайдені і вважаються зниклими безвісти. 

Коли проект “Ті, що зникли за Крим” уже готувався до публікації, стало відомо, що мертвим знайшли Лемара Алядінова, уродженця Узбекистану. Влітку 2014 року він приїхав в Крим до родичів, потім підзаробляв в Ялті, а вже в серпні 2014-го перестав виходити на зв’язок. Про це зникнення відомо мало, важко судити, чи має воно політичне підґрунтя. 

Про тих, хто опинився в неволі, час від часу з’являються хоча б якісь новини. Про зниклих – жодних звісток. 

За три з гаком роки було лише дві серйозні публікації на тему зниклих безвісти в Криму: це серія матеріалів “Без суду і слідства” на сайті на сайті “Крим.Реалії”, а також звіт організації “Крим SOS” “Насильницькі зникнення в Криму за період анексії Російською Федерацією. 2014-2016 роки”. 

Ось календар зникнення людей в процесі окупації Криму в березні-травні 2014 року. На тимчасовій шкалі позначені жертви викрадень: ті, хто повернувся, ті, кого до цього часу чекають, і ті, хто не повернеться уже ніколи. Усі ці викрадення абсолютно точно пов’язані з окупацією Криму. Всі ці дуже різні люди по-своєму чинили спротив.