Відеоблог Микити Панасенка про те, чому діючий в Україні порядок відшкодування за зруйноване чи пошкоджене війною житло потребує доопрацювань.
Отже, з вересня 2020 року в Україні діє порядок отримання компенсації для людей, чий зруйнований чи пошкоджений будинок знаходиться на підконтрольній державі території. Центр журналістських розслідувань поцікавився в міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій про те, як працює механізм відшкодування та скільки людей отримали компенсації минулого року та з початку нинішнього.
Максимальна сума коштів, яку може отримати постраждалий власник нерухомості – 300 тис. грн. Який розмір виплати врешті буде призначений залежить від рішення спеціальної комісії, яка перевіряє право людини на компенсацію.
Перший недолік діючого порядку відшкодування за знищене чи пошкоджене війною житло – комісії, які мають обстежити об’єкт нерухомості, просто не виїжджають на місце. Другий недолік – сумнівна компетентність членів обстежувальних комісій. Об’єкт нерухомості може бути визнаний придатним до проживання, навіть якщо фактично жити в ньому вже неможливо, бо у постанові Кабміну №767, яка регулює механізм компенсації, не визначено критеріїв, які б визначали житло пошкодженим чи зруйнованим.
Третій недолік – якщо людина виїхала з населеного пункту, в якому знаходиться об’єкт, що визнаний пошкодженим, то вона втрачає право на компенсацію. Тобто постраждала особа має продовжувати мешкати там, де існує постійна загроза обстрілів.
Схоже, що нинішній механізм відшкодування потребує змін. Адже він дозволяє військово-цивільним адміністраціям та комісіям з обстеження маніпулювати з висновками та доступом на об’єкти. Через це люди, які дійсно потребують допомоги держави, можуть її не отримати.
