Запропоновані Адміністрацією президента на розгляд Ради зміни до Податкового кодексу, нібито спрямовані на забезпечення відкритості діяльності громадських організацій, насправді створюють умови для додаткового контролю держави і можуть використовуватися як важіль тиску на громадських активістів, неугодних представників влади.
Про це йдеться в заяві представників українських правозахисних та громадських організацій, в зв’язку з реєстрацією в ВРУ проектів законів № 6674 та № 6675, які опубліковані на сайті Ініціативи «Восток-SOS», передає Центр журналістських розслідувань.
«Ми з обуренням констатуємо, що ці проекти фактично є явним намаганням посилити вплив держави на активну та незалежну громадськість в державі за рахунок створення додаткової звітності для всіх громадських організацій, що «отримують фінансові та інші ресурси і послуги, що надаються на безоплатній та безповоротній основі із застосуванням податкових пільг або звільнення від оподаткування». Фактично, вказані законопроекти роблять об’єктом державного регулювання і тих, хто не отримує коштів з бюджету, забезпечує вливання в українську економіку сплатою податків, не залежить від держави, та залишається одним з небагатьох важелів стримувань та противаг в суспільстві», – йдеться в документі.
Як вказують правозахисники, для здійснення впливу на громадських активістів в проектах пропонується встановити додаткові зобов’язання щодо регулярної звітності. Крім цього, в них пропонуються радикальні заходи в разі порушень, в тому числі, у вигляді виключення громадського об’єднання з Реєстру неприбуткових установ та організацій і віднесення їх до категорії платників податку на прибуток, що фактично блокує діяльність неприбуткових організацій, які лише оперують грантовими кошти не отримуючи прибутки.
«Таким чином, держава відверто бере курс на створення додаткового тиску на громадські організації та створює підвалини до вибіркового тиску на них у разі необхідності. Це є неприпустимим в цивілізованому суспільстві, де добровільні асоціації громадян навпаки розглядаються державою як незалежні союзники. Створення ж важелів формального впливу та тиску на громадськість широко використовується в країнах з авторитарними режимами», – наголошується в заяві.
Правозахисники звернули увагу, що аналогічні або схожі норми вже діють в Казахстані, Киргизстані, Росії, Туркменістані, Білорусі, Азербайджані та вже привели до суттєвого звуження простору для реалізації громадськими організаціями своїх суспільних функцій. При цьому всі ці руйнівні для демократії норми «вводилися під оманливими гаслами сприяння прозорості діяльності громадських організацій, протидії корупції та забезпечення національної безпеки».
Також вони нагадали, що під час Революції Переваги вже була спроба ввести в Україні російську практику боротьби з «іноземними агентами» в сумнозвісних «законах 16 січня» 2014 року.
«Ми стверджуємо, що виконавча гілка влади в України має достатньо інструментів в законодавстві для боротьби зі справжньою диверсійною діяльністю, а протидія корупції має стосуватися діяльності державних установ. Ми наголошуємо, що положення зазначених законопроектів порушують принципи свободи асоціацій та містять явні ознаки інструменту для довільного та вибіркового застосування», – йдеться в заяві.
У зв’язку з цим автори документа запропонували парламенту України розглядати громадські організації як партнерів в побудові сучасної європейської держави і відмовитися від розгляду запропонованих АП законопроектів і тим самим продемонструвати повагу до фундаментальних прав і свобод людини.
