Кожен третій законопроект, поданий народними депутатами Верховної Ради VIII скликання, виконати нереально. Це популістські документи, для реалізації яких немає коштів у держбюджеті України, свідчить дослідження, проведене Комітетом виборців України (КВУ).
Про це заявив аналітик КВУ Денис Рибачок в ефірі Громадського радіо, передає Центр журналістських розслідувань.
«Це те, що називається в народі «хотєлками» народних депутатів, які до практики жодного стосунку не мають. Їх реалізувати нереально, адже часто на них немає коштів», – сказав Рибачок.
За його словами, яскравим прикладом цього є законопроект нардепа Сергія Капліна, який пропонує встановити мінімальну зарплату в Україні на рівні 10 тис грн.
«Взагалі народний депутат Сергій Каплін є ініціатором досить абсурдних законопроектів, і дійсно є його законопроект, який пропонує одномоментно взяти і підняти мінімальну зарплату до 10 тисяч гривень. Але що цікаво, коли народний депутат подає законопроект, він зобов’язаний, відповідно до регламенту Верховної Ради, подати до цього документу певні супровідні записки і вказати, чи потребує цей законопроект видатків з державного бюджету. Так от, автор цього законопроекту, про який ми говоримо, вважає, що він не потребує видатків з державного бюджету. Тобто незрозуміло, звідки взяти кошти для того, щоб платити мінімальну заробітну плату у розмірі 10 тисяч гривень», – зазначив аналітик КВУ.
На його думку, дана ситуація нагадує політичний аукціон «Хто дасть більше». «Мінімалка була 1600, тепер – 3200, є законопроект Радикальної партії Олега Ляшка підняти мінімалку до 5 тисяч гривень, а зараз Сергій Каплін пропонує 10 тисяч, і ми зараз чекаємо, хто дасть більше», – пояснив Рибачок.
За інформацією КВУ, серед фракцій Верховної Ради показник популістських законопроектів в Опозиційному блоці більше, ніж у всіх інших.
«. Інших ми просто згрупували і поділили на дві групи. Якщо говорити про фракції, які є середняками за темпами популізму, то тут і Блок Петра Порошенка, і «Батьківщина», і Радикальна партія. В середньому 25% законопроектів від них – це фінансовий популізм. Найменший фінансовий популізм у законопроектах у «Народному фронті» і «Самопомочі» — від 12% до 15%», – розповів Рибачок.
Він вказав, що іноді такі популістські законопроекти все ж стають законами.
«Я можу згадати законопроект про так звану реструктуризацію фінансових зобов’язань громадян, це законопроект стосувався того, щоб люди, які брали кредити, коли долар був по 5 гривень, віддавали ці кредити також за курсом долара по 5 гривень. Верховна Рада проголосувала за цей законопроект, але президент його ветував, тому він в дію не вступив. Але чому ветував? Тому що за оцінкою Міністерства фінансів, Національного банку, сума збитків для держави склала б 20 мільярдів гривень, і це негативно б позначилося на банківській системі в цілому в державі», – сказав Рибачок
За його словами, нардепи часто взагалі не розуміють, для чого існує парламент і як він повинен взаємодіяти з Кабінетом міністрів при ухваленні законів.
