РФ, схоже, успішно обходить санкції Європейського Союзу та G7, щоб отримати найважливіші напівпровідники та інші технології для своєї війни в Україні.
Про це повідомляє Bloomberg.
За інформацією видання, отриманою від європейських дипломатів, російський імпорт загалом значною мірою повернувся до довоєнного рівня 2020 року, а аналіз торговельних даних дає змогу припустити, що сучасні чипи та інтегральні схеми, вироблені в ЄС та інших союзних країнах, постачаються в Росію через треті країни, як-от Туреччина, Об’єднані Арабські Емірати та Казахстан.
Казахстан є ключовим прикладом. У 2022 році ця центральноазіатська країна експортувала в Росію передові напівпровідники на суму 3,7 млн доларів, порівняно з усього лише 12 000 доларів за рік до початку війни.
У період з 2017 по 2021 рік Росія щорічно купувала у ЄС, США, Японії та Великої Британії передові чіпи та інтегральні схеми в середньому на 163 мільйони доларів. У 2022 році цей показник знизився приблизно до 60 мільйонів доларів.
Дані показують, що Туреччина, Сербія, ОАЕ і ще пів дюжини країн Східної Європи і Центральної Азії допомогли заповнити цей дефіцит. При цьому поставки високотехнологічних компонентів у ці країни з країн-союзників зросли на аналогічну суму.
Країни ЄС і G7 запровадили численні санкції після вторгнення в Україну рік тому в спробі послабити російську військову машину і підірвати її економіку. Отримані дані свідчать про те, що реальний вплив у деяких галузях поки що не досяг того рівня, на який розраховували офіційні особи.
Поставки з Китаю в Росію також зросли, і Пекін відіграє дедалі важливішу роль у постачанні Москви. ЄС запровадив санкції проти майже 1500 фізичних осіб, обмежив експорт сотень товарів і технологій і націлився на багато ключових джерел доходів Москви. Але деякі чиновники стурбовані, що блок все ще не має ефективного апарату для забезпечення дотримання цих заходів, і він відстає від США.
У ЄС правозастосування є розрізненою роботою, яка в основному покладена на держави-члени. У той час як Європейська комісія стежить за виконанням і надає рекомендації, національна влада відповідає за виявлення порушень і накладення штрафів.
Один із чиновників ЄС пояснив, що зрештою все зводиться до політичної волі, і національні чиновники можуть опинитися під тиском, коли справа доходить до вжиття жорстких заходів проти своїх компаній.
Котрий рік Центр журналістських розслідувань констатує вкрай слабку санкційну політику України в умовах збройної агресії РФ: вона не адекватна ситуації і не синхронізована з санкціями, які застосовують західні партнери. Виправити ситуацію мала нова редакція закону про санкції, але її так і не прийняли — проект, розроблений напередодні вторгнення Росії, «заблукав» в урядовому кварталі.
За рік війни Росії проти України РНБО та Верховна Рада не застосували секторальні санкції щодо РФ. Більшість компаній російського ВПК і досі поза будь-якими обмеженнями.
Але є і добра новина: до ідентифікації кандидатів на застосування санкцій долучилась Національна агенція із запобігання корупції, яка отримала значне посилення в особі Агії Загребельської, юристки і засновниці Ліги антитрасту, яка тепер очолює напрямок мінімізації корупційних ризиків санкційної політики НАЗК. Про санкційний хаос і як його впорядкувати, говорили в ефірі програми «Питання національної безпеки» з Валентиною Самар.
Повну текстову версію розмови Валентини Самар із Агією Загребельською читайте за посиланням.
