Прокуратура АР Крим та міста Севастополя розпочала кримінальне провадження за фактом вчинення злочинів проти людяності (ст.442-1 КК України) за заявою Центру прав людини ZMINA щодо систематичного переслідування українських громадян через позбавлення права на справедливий суд в окупованому Криму. Це перше кримінальне провадження за цією статтею, зареєстроване саме прокуратурою АРК, після появи відповідної норми в українському законодавстві.
Про це інформує Центр прав людини ZMINA.
«Реєстрація першого провадження за фактом вчинення злочинів проти людяності – це перехід на новий рівень правової оцінки дій агресора. Робота над цим кейсом дозволить нам закласти чергову цеглину у фундамент національної практики розслідування найважчих міжнародних злочинів. Ми не тільки розслідуватимемо окремі злочини, а й надамо юридичну оцінку системній політиці РФ в окупованому Криму як широкомасштабному та систематичному нападу на цивільне населення», – наголосив Віталій Секретар, перший заступник керівника прокуратури АР Крим та м. Севастополя.
Він додав, що мета прокуратури автономії – розкрити весь механізм переслідування українців.
«Кваліфікація дій держави-агресора та її окупаційної адміністрації саме як злочинів проти людяності дозволяє правосуддю покарати всю вертикаль: від ідеологів злочинної політики до її безпосередніх виконавців на місцях», – зауважив Секретар.
Віталій Секретар, перший заступник керівника прокуратури АР Крим та м. Севастополя. Фото: zmina.ua
У заяві про злочин, поданій Центром прав людини ZMINA, йдеться про те, що Росія після окупації Криму вибудувала на півострові систему політично мотивованого судового переслідування українських громадян – кримських татар, активістів, журналістів, правозахисників та інших людей, яких окупаційна влада вважає нелояльними.
За даними Центру, ця політика реалізується через російські суди, прокуратуру, ФСБ та інші силові структури й супроводжується системними порушеннями права на справедливий суд, незаконними затриманнями, катуваннями, використанням сфабрикованих доказів та дискримінаційним переслідуванням за національною чи політичною ознакою.
У заяві наголошується, що переслідування цивільних через відмову в праві на справедливий суд може кваліфікуватися як злочин проти людяності відповідно до статті 7 Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
«Судове переслідування, яке РФ здійснює проти громадян України на окупованій території, зокрема в Криму, відбувається в межах цілісної системи, до якої на всіх етапах залучені державні органи. Йдеться не про окремі випадки порушень. Державна політика РФ спрямована на те, щоб за допомогою такого переслідування придушувати спротив та контролювати населення на ТОТ через залякування та погрозу кримінальним переслідуванням», – зазначила Онисія Синюк, керівниця аналітичного напряму Центру прав людини ZMINA.
Онисія Синюк, керівниця аналітичного напряму Центру прав людини ZMINA. Фото: zmina.ua
За її словами, розслідування цього порушення як такого, що має ознаки злочину проти людяності, важливе для простежування системності, фіксації розвитку цієї політики з 2014 року, а також визначення ієрархії відповідальних осіб – до вищого керівництва РФ, а не лише безпосередніх виконавців.
Правозахисники також посилаються на рішення Європейського суду з прав людини в справі «Україна проти Росії (щодо Криму)», де ЄСПЛ дійшов висновку, що створена після окупації судова система в Криму не може вважатися «встановленою законом», а переслідування були спрямовані, зокрема, проти кримських татар та проукраїнських активістів.
Стаття 442-1 про злочини проти людяності з’явилася в Кримінальному кодексі України в жовтні 2024 року, після ратифікації Римського статуту й ухвалення закону про імплементацію норм міжнародного кримінального та гуманітарного права. Вона передбачає відповідальність за широкомасштабні або систематичні напади на цивільне населення, зокрема переслідування за політичними, національними чи етнічними мотивами.
Нагадаємо:
- За даними Кримськотатарського Ресурсного Центру, у 2025 році Росія продовжила системні репресії проти жителів окупованого Криму, зокрема, проти представників корінного кримськотатарського народу. Правозахисники зафіксували 40 обшуків, 159 затримань та 245 випадків арештів, значна частина яких стосується саме кримських татар.
