За процесуального керівництва прокуратури АР Крим та м. Севастополя вперше повідомлено про підозру прокурору прокуратури Ростовської області РФ, який допомагав незаконно засудити до 20 років позбавлення волі українського військового Олександра Любаса, який потрапив у полон в ході спецоперації Головного управління розвідки МОУ біля узбережжя окупованого Криму. Йдеться про Карандашева Петра Юрійовича, який підтримував обвинувачення під час процесу у Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону.
Дії російського прокурора кваліфіковано за ч.1 ст.438 КК України (порушення законів та звичаїв війни), повідомляє прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
«За даними слідства, у 2024 році підозрюваний здійснював незаконне кримінальне переслідування спецпризначенця ГУР МО України, взятого в полон біля узбережжя окупованого Криму. Повністю ігноруючи статус комбатанта в українського захисника, прокурор наполягав визнати його винним у «тероризмі» і призначити йому максимальний термін ув’язнення», – йдеться у повідомленні.
Таким чином підозрюваний вимагав покарати військовополоненого за участь у міжнародному збройному конфлікті, що суперечить положенням ст.ст. 87, 99, 130 Конвенції про поводження з військовополоненими та ст.ст. 43, 45, 75 Додаткового протоколу I та є їхнім грубим порушенням.
У результаті російські «служителі Феміди» підтвердили «винуватість» спецпризначенця ГУР МО України та засудили його до багаторічного позбавлення волі за «злочини», яких він не вчиняв.
У тексті підозри від 20 березня 2026 рок, яка опублікована на сайті Офісу генпрокурора, йдеться про прокурора відділу державних обвинувачів кримінально-судового управління прокуратури Ростовської області Петра Карандашева, який обіймає цю посаду з липня 2022 року.
В описі обставин злочину йдеться, що у квітні-вересні 2024 року Карандашев підтримував обвинувачення у справі проти українського військовополоненого Олександа Любаса, який брав участь у виконанні спеціального воєнного завдання на узбережжі окупованого Криму.

Петро Карандашев, прокурор відділу державних обвинувачів кримінально-судового управління прокуратури Ростовської області РФ. Фото: ok.ru
4 жовтня 2023 року штурмова група на патрульному катері та надводних скутерах підійшла до точки висадки на Кримському півострові. Двоє бійців висадилися для дорозвідки, але групу виявили – розпочався вогневий контакт. Під час відходу солдат зірвався у воду. Його виявили та затримали співробітники ФСБ у районі бухти Кіпчак Євпаторійського району.
З цього моменту, відповідно до Женевської конвенції, Любас набув статусу військовополоненого.
Попри це, окупаційні структури порушили проти полоненого кримінальну справу, звинувативши його у «терористичному акті», «проходженні навчання для терористичної діяльності», незаконному зберіганні зброї та незаконному перетині кордону Росії.
12 квітня 2024 року справа Любаса надійшла до Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону, де державне обвинувачення підтримував Карандашев.
Він мав повний доступ до матеріалів справи і достеменно знав, що перед ним – комбатант, який виконував бойове завдання у складі ЗСУ. Попри це, він свідомо продовжував переслідування та підтримував обвинувачення у судових дебатах.
3 вересня 2024 року суд виніс українському солдату Любасу вирок у вигляді 20 років позбавлення волі. Апеляційний військовий суд РФ у грудні 2024 року незначно скоригував строк – до 19 років 11 місяців ув’язнення.
Нагадаємо:
- 4 жовтня 2023 року ГУР МОУ повідомило, що українські спецназівці десантувалися на території окупованого Криму і атакували війська РФ, завдавши шкоди ворогові. Після виконання завдання група відійшла, хоч із певними втратами. Пізніше російські ЗМІ повідомили, що ФСБ затримала у Криму диверсантів.
- 3 вересня 2024 року Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив до 20 років позбавлення волі в колонії суворого режиму військовослужбовця спецназу ГУР МОУ Олександра Любаса, який потрапив у полон після висадки десанту у тимчасово окупованому Криму.
