Власниця атакованого в новорічну ніч готелю “Лео” і кафе “Українська хата” у Хорлах Оксана Буганова відновила їхню роботу в окупації в 2022 році. Проте кухарі відмовилися там працювати, коли зрозуміли, що обслуговувати їм доведеться виключно російських військових. У цьому місці, крім окупантів, полюбляли відпочивати деякі мешканці селища Каланчак, які мали спецпропуска для безперешкодного проїзду до “закритих” Хорлів. Зокрема, Наталія Островська, яка відкрила для окупантів притон із сауною – її донька Ганна є в окупаційному списку загиблих у новорічну ніч.
Про це повідомляє Центр журналістських розслідувань з посиланням на власні джерела та окупаційні пабліки.
Атаковані під час трансляції новорічного привітання Владіміра Путіна готель “Лео” і кафе “Українська хата” в курортному селі Хорли Каланчацької селищної громади Скадовського району на Херсонщині після початку окупації 24 лютого 2022 року призупинили свою роботу. Проте влітку 2022 року їхня власниця Оксана Буганова вирішила відновити діяльність.
“Коли кухарі вийшли на роботу, вони зрозуміли, що їм доведеться обслуговувати виключно російських військовослужбовців. Саме вони виявились єдиними клієнтами кафе в окупованих Хорлах. Працівники відмовились їх годувати і звільнились. Знаю, що Оксана Буганова після цього шукала інших працівників. Напевно, хтось із місцевих міг піти до неї на кухню – виживати в окупації якось потрібно. Працівники кафе і готелю могли бути тими місцевими, хто міг загинути під час атаки в новорічну ніч. Проте поки інформації про це немає”, – на умовах анонімності розповів ЦЖР мешканець Каланчацької громади, обізнаний із ситуацією в Хорлах.
Оксана Буганова, скріншот 2021 року, Суспільне Херсон
Готель “Лео” мав вихід до приміщення кафе “Українська хата”, що було дуже зручно для його постояльців. А мешкали в цьому готелі, переважно, російські офіцери і члени їхніх родин.
За словами представників законної влади громади, яку підтверджують власні джерела ЦЖР, село Хорли було абсолютно закритим росіянами. Окупанти пропускали туди лише людей з місцевою пропискою. Однак безперешкодно їздити туди мали можливість ті, хто мав спеціальний пропуск від окупаційної влади і міг мати певні привілеї від росіян. Зокрема, співробітники місцевої окупаційної адміністрації і наближені до них люди.
В самих Хорлах до повномасштабної війни на постійній основі мешкало приблизно 300 осіб. Більшість людей із місцевою реєстрацією тримали там сезонний бізнес – бази відпочинку, готелі, кафе, магазини і як правило приїжджали туди лише на літо. Під час окупації росіяни перетворили це село на свою військову базу, а в місцевих готельних комплексах з 2022 року проживають виключно військові РФ, тоді як чимала частина мешканців Хорлів виїхали з Херсонщини. Натомість до села повадились їздити відпочивати члени родин співробітників окупаційної адміністрації і російських військових.
Спочатку окупанти заявили, що під час удару в Хорлах загинули виключно місцеві мирні мешканці. Проте цьому не повірили навіть затяті російські пропагандисти. “Я не вірю, що місцеві мешканці щось святкували там у ці дні”, – написала російська “волонтерка” Санія Дєнісова.
Тим часом з оприлюдненого окупантами першого списку з іменами сімох загиблих у Хорлах немає жодного мешканця самого села.
Окупанти підтвердили загибель 55-річного головного поліцая Каланчака Сергія Богана, про яку ми писали раніше.
Ще один загиблий – громадянин РФ із Чечні Адмісаєв Махмуд Шірванієвіч, 1977 року народження. За даними видання МОСТ, він мав проблеми з законом, оголошувався в розшук за підозрою у перевезенні наркотиків в особливо великих розмірах, якийсь час мешкав у Криму. Там він познайомився з Іриною Бот, колишньою підприємницею з Сімферополя, яка очолила окупаційну школу в селі Гаврилівка Друга Каланчацької громади.
В окупаційних списках загиблих є колаборант із Таврійська Волошко Михайло Вікторович, 28 березня 1983 року народження. Відомо, що він працював в Каланчаку начальником відділу інформаційних технологій місцевої “администрации”.
Інші загиблі в списку приїхали до закритих Хорлів з інших населених пунктів, переважно з Каланчака: 16-річна Дарʼя Клім, 30-річна Ольга Темежнікова, 25-річна Ганна Островська, 65-річна Людмила Пищик.
За останньою інформацією окупантів, серед загиблих – власниця кафе і ресторану Оксана Буганова, 24-річна Сабітова Анастасія Дмитрівна, колаборантка, головна спеціалістка відділу так званого муніципального майна окупаційної адміністрації Каланчака і громадянин Сербії. Всі вони теж не були мешканцями села Хорли.
Неординарною є історія Ганни Островської. Вона мала у Каланчаку власний квітковий магазин, у 2024 році зареєструвалася підприємницею у окупантів.
У неї є сторінка в забороненому російськими окупантами Інстаграмі, яку вона доволі активно вела українською мовою. На ній є навіть емоційний проукраїнський антивоєнний пост, опублікований наприкінці лютого 2022 року. Водночас Ганна Островська вже з окупації спокійно їздила на відпочинок до Обʼєднаних Арабських Еміратів та інших країн і багато писала про ці поїздки. Також вона нерідко відпочивала на ТОТ АР Крим.
Полюбляла вона відпочивати та влаштовувати фотосесії під час окупації і в сумнозвісному готелі і кафе в Хорлах. У новорічну ніч вона відпочивала там із матірʼю Шарко Наталією Миколаївною, яка, судячи з соцмереж, полюбляє вести богемне і розкішне життя. Довгий час вона очолювала сільськогосподарське ТОВ “Новокиївка” з однойменного села Каланчацької громади. Це підприємство Наталія Шарко незаконно зареєструвала у окупантів і ще в червні 2023 року оформилась у них як “индивидуальный предприниматель” з видом діяльності – роздрібна торгівля квітами.
“Після того як чоловік Наталії Шарко виїхав з окупації, вона почала жити з російськими військовими – то з одним, то з іншим. У Новокиївці вона відкрила притон із сауною, найняла дівчат, які розважають там окупантів. Незаконно зареєстроване за російськими законами ТОВ “Новокиевка” успішно працювало в окупації, Шарко продавала зерно росіянам. Скоріш за все, завдяки своєму привілейованому статусу в окупованій Каланчацькій громаді у неї і її доньки була можливість безперешкодно їздити і відпочивати, де заманеться. Обидві вони під час окупації спокійно знаходили спільну мову з росіянами”, – сказали джерела ЦЖР у Каланчацькій громаді.
- Нагадаємо, що російські окупанти перетворили курортне село Хорли на свою військову базу. Вони захопили місцеві бази відпочинку, а значна кількість місцевих мешканців виїхали з села.
