У Києві 2 грудня проходить Конгрес корінних народів України, який об’єднав лідерів та делегатів кримських татар, караїмів і кримчаків. Учасники обговорюють ключові виклики, що постали перед корінними народами під час повномасштабної війни, – від захисту прав і культурної спадщини до формування державної політики на період після деокупації Криму.
Про це повідомляє Суспільне Крим.
До дискусії долучилися й військові, дипломати, правозахисники, представники державної влади та міжнародних організацій. Учасники Конгресу обговорюють теми окупації, депортацій, спротиву та досвіду людей, які сьогодні воюють за Україну. Також аналізують роль закону про корінні народи та обговорять місце України у світовій дискусії щодо захисту таких спільнот.
Під час відкриття Конгресу лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв поділився баченням того, що означає захист прав корінних народів та необхідність практичної реалізації закону.
“Це крок, на який ми чекали багато років. Ми маємо не лише реагувати на виклики, а й формувати сучасну державну політику, що гарантує захист прав і свобод корінних народів — кримських татар та споріднених їм караїмів і кримчаків. У 2021 році, за ініціативи президента України, наша держава зробила принциповий крок, ухвалюючи закон «Про корінний народ України”, прийняття якого ми домагалися майже 30 років», – наголосив Джемілєв.
Також він зазначив, що сьогоднішній етап потребує конкретних рішень щодо окупованого Криму та формування правової бази для забезпечення відновлення прав і культурних цінностей.
«Сьогодні, коли законодавчі рамки визначено, перед нами стоїть новий, значно складніший етап — формування нормативно-правової бази, необхідної для реалізації цього закону на практиці. Особливо важливими є питання для окупованого Криму, який після повернення під контроль України потребуватиме оперативних рішень і гарантій відновлення прав корінних народів», — підкреслив Джемілєв.
Виступ лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва. Фото: suspilne.media
До Конгресу дистанційно долучився Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин Крістоф Камп. Він звернув увагу на міжнародне значення захисту корінних народів України, наголосив на важливості діалогу та підтримки.
«Особливо для кримськотатарського народу останнє десятиліття принесло багато нових страждань. Під час мого візиту до України в квітні я почув тривожні розповіді представників кримських татар, громадянського суспільства та державних інституцій про ситуацію в Криму. Я також усвідомлюю, що громади караїмів та кримчаків також постраждали від умов окупації», — зазначив Камп.
Він підкреслив, що громади корінних народів продовжують підтримувати стійкість і згуртованість України навіть у складних умовах окупації.
«Моє бюро почало займатися цією проблемою ще з початку 1990-х років, коли багато кримських татар поверталися з десятиліть вимушеного вигнання і стикалися з серйозними перешкодами у відновленні свого життя. Я зобов’язуюсь продовжувати роботу тихої дипломатії, щоб права корінних народів України залишалися в центрі міжнародної уваги й отримували належну підтримку», — наголосив Верховний комісар ОБСЄ.
Виступ Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин Крістофа Кампа. Фото: facebook.com/ppu.gov.ua
У свою чергу перший заступник голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко відзначив важливість об’єднання зусиль для захисту традицій і розвитку співпраці між культурами.
«Робота з захисту прав корінних народів є одним із важливих напрямків нашої інституції. Це дає можливість поєднувати наші культури і більш системно працювати разом», — зазначив Корнієнко.
Він додав, що проведення першого Конгресу в умовах війни є показником стабільності та готовності України підтримувати корінні народи.
«Проведення першого Конгресу в таких складних умовах — це надзвичайний успіх для України. Я сприймаю цю платформу як можливість для діалогу й напрацювання спільних ініціатив, які зміцнюватимуть державну політику та підтримку корінних народів», — сказав перший віцеспікер Ради.
Конгрес триватиме протягом дня та завершиться виробленням спільних рекомендацій щодо політики держави в умовах війни та підготовки до деокупації Криму.
Нагадаємо:
- 1 липня 2021 року Верховна Рада ухвалила закон про корінні народи України, ініційований президентом Володимиром Зеленським. Документ встановлює, що в Україні є три корінні народи – кримські татари, караїми та кримчаки. Відповідно з документом, кожен корінний народ має право на представницький орган, що створюється корінними народами і відповідно до Конституції та законів України наділяється правом представляти корінні народи та приймати рішення від їх імені. 23 липня закон набрав чинності.
