На фронті зафіксовано нові зміни. “Азов” офіційно викотив відео численних уражень ворожої техніки в районі Маріуполя. До того цей же підрозділ заявив про вогневий контроль доріг навколо Донецька, пише у Facebook Ігор Луценко, командир підрозділів операторів БпЛА, засновник Центру підтримки аеророзвідки, нардеп 8-го скликання.
Здається, уперше масовані удари на понад 120 км углиб території противника демонструє не підрозділ спецури, котра полює за російськими генералами, ППО, ракетними системами й іншими дороговартісними видами озброєнь. А саме фронтовий корпус, котрий показує більш рутинну, але насправді набагато смертельнішу для сухопутних сил ворога процедуру, а саме контроль логістики.
Контроль логістики, за великим рахунком, – це і є контроль суходолу. Вогнева заборона противнику їздити вантажним і легковим транспортом на сотню кілометрів углиб його території означатиме: ніякий танк, гармата, вантажівка з піхотою чи боєкомплектом не може вільно доїхати до того моменту, коли це стане загрозою для наших військ.
Ми, можливо, не усвідомлюємо, наскільки це сильно й геополітично важливо. На фоні яскравих вибухів у Туапсе й Усть-Луги це виглядає не так помітно. Але це ще один, як мінімум не менш вагомий факт сповзання РФ до своєї поразки.
Кілзона на 100 км передбачає, що ніякого сенсу немає в територіальних загарбаннях так званої СВО. Як відомо, один із “реалістичних” сценаріїв для росіян поставити війну на паузу – це зафіксувати створення сухопутного коридору на Крим. На той Крим, котрий асоціюється з найуспішнішою операцією росіян у цьому столітті, чистий приз, найсвітліший для путіністів момент путінізму.
Усі подальші жахливі втрати з 2022-го Москві можна спробувати виправдати тим, що зміцнили зв’язок із півостровом, нібито намертво прикріпили його до тіла імперії не тоненьким мостом, а смугою твердої землі. Ну справді, кого з російських обивателів хвилює точна кількість підконтрольних РФ районів Донецької й Луганської областей? А от тепер Крим – не в оточенні ворожих стихій, тобто води й українців, а навіки російський, бо є широкий степовий шлях до нього.
Але азовське відео нам показує, що все уже зовсім не так. Що повністю зупинити будь-яку наземну логістику, вибити тепловози, розбомбити вагони й спалити будь-яку автівку – цілком реалістична задача. “Азов” – це кілька тисяч дроноводів, які будуть цілодобово патрулювати кожну дорогу від ЛБЗ і до Азовського моря. У них це – персональне.
І чи один тільки “Азов”? Ця технологія вже є або ось уже буде доступна суміжникам, котрі “дивляться” в бік моря з районів біля Херсонщини, Запоріжжя, Донецької області. Завдання добратися до Криму скоро стане ще одним видом російської рулетки.
І це – лише один із прикладів. По суті, уся не підконтрольна нам територія України рано чи пізно стане кілзоною для росіян. Така логіка технічного прогресу. Донецьк, Луганськ скоро мають бути оточені – не нашою піхотою й танками, а нашими крилатими роботами.
Забігаючи наперед, відповім на питання “а чи зможуть росіяни зробити симетричний хід і так само блокувати Херсон, Запоріжжя, Харків? Відповідь – теоретично так, але це їм точно зараз буде в 10 разів складніше і в 10 разів дорожче. Тому зараз є багато причин, про які не хотів би говорити.
Натомість Гіркін-Стрєлков, зірка “патріотичних” Telegram-каналів РФ, попри перебування в тюрмі, усе розуміє правильно щодо нарощування наших повітряних спроможностей. І пророкує наш десант на Крим. Мовляв, в українців уже достатньо спроможностей організувати “дронову парасольку” над територією висадки.
Що ж, ідея хоч і передчасна, але красива.
