Через пандемію коронавірусу туристичний та курортний бізнес в усьому світі зазнає колосальних збитків. У низці країн про відновлення готельного бізнесу говорити ще не доводиться, в інших вже розробляють рекомендації з адаптації діяльності до умов пандемії коронавірусу. Україну біда не оминула: перші втрати херсонські курорти відчули на травневі свята, не дочекавшись масового заїзду гостей з інших областей і закордону. А попереду – літній сезон, сподівання на який все ще є. Чи готові власники та менеджмент готелів і баз відпочинку до роботи у нових умовах і з додатковими вимогами, якщо їх буде запроваджено?
За урядовим планом виходу з карантину, зараз триває перший етап, готелі зможуть відновити роботу на другому етапі, хостели, санаторії та бази відпочинку – на третьому.
Але для херсонських отельєрів сезон вже не задався – масовому напливу відпочивальників завадив карантин, заборона діяльності готелів і скасування роботи громадського транспорту міжміського сполучення.
Підготовка готелю на Арабатській стрілці до прийому курортників Фото: investigator.org.ua
Сергій Шентябін, власник готелю на Арабатській стрілці, до відсутності відпочивальників через карантин поставився філософськи – як до можливості краще підготуватись до прийому курортників.
«Ми займаємося улюбленою справою, тому не засмучуємося і чекаємо, що до нас приїдуть гості, і залишаться задоволені відпочинком у нас, на Арабатській стрілці. Люди дзвонять і хочуть дуже приїхати, але переживають і бояться, що раптом вони не доїдуть, раптом будуть блокпости знову – дуже багато бажаючих є, але чекаємо скасування карантину», – каже Сергій Шентябін.
Сергій Шентябін, власник готелю на Арабатській стрілці Фото: investigator.org.ua
Деякі популярні для проведення травневих свят локації були закриті для приїжджих карантинними блокпостами. Зокрема, був обмежений доступ до пляжів Кирилівки й Коблевого. Донедавна в ізоляції перебувала й Арабатська стрілка.
Відновлення пасажирських перевезень прогнозують лише на липень, що обмежить кількість курортників, частина яких зазвичай їхала відпочивати саме громадським транспортом.
Втім, на думку Віктора Плохушка, сільського голови Щасливцевого, навіть при такому старті сезон можна буде врятувати, продовживши його на вересень.
«Уже в травні ми бачимо, що так, як було в 2019 році, вже не буде. Є надія, що сезон 2020 буде продовжено на вересень, але все залежить від ситуації в державі. Карантинні пости я вважаю доцільними, але треба було заздалегідь попередити. Кирилівка, Коблево також встановили пости. У травні масового заїзду не було. Наскільки мені відомо, на липень люди бронюють місця, при умові, що не буде продовжений карантин. Обережно, але бронюють і червень. Всі чекають завершення карантину. Більш ніж 50% відпочивальників приїжджають до нас потягами та автобусами», – зазначає Віктор Плохушко.
Віктор Плохушко, голова Щасливцевської сільської ради Фото: investigator.org.ua
Умови пандемії вимагають і від влади, і від бізнесу нових кроків: підтримки у вигляді певних пільг з боку держави, і адаптоване до нових реалій ведення господарської курортної діяльності, із застосуванням профілактичних заходів – зокрема, дезінфекції та дотримання соціальної дистанції для клієнтів.
Готельєр Сергій Шентябін готовий до таких змін: «Я думаю, що це непогано. будь-яка додаткова дія для чистоти та здоров’я – це завжди добре, тому я за додаткові запобіжні заходи, за додаткову дезінфекцію, санобробку і дистанцію».
Але наразі реальної допомоги бізнесу уряд не надає, а Верховна Рада не поспішає вносити зміни до законодавства, які б надали місцевим радам реальні важелі для мінімізації збитків.
Парк у селі Щасливцеве, Арабатська стрілка Фото: investigator.org.ua
«Місцева влада може зменшити збори і місцеві податки, але на сьогодні Верховна Рада дозволила місцевому самоврядуванню переглянути лише єдиний податок, інші податки і збори нам не дано переглянути на цей рік. Ми розглядали це питання, що необхідно десь іти на зустріч бізнесу, для того, щоб весь тягар не лягав на їхні плечі», – каже Віктор Плохушко.
Пакет антикризових рекомендацій вже розроблено в Херсонській обласній держадміністрації. Вони стосуються податкових пільг для бізнесу в в курортному та туристичному секторі.
«Ці пропозиції напрацьовані спільно з туроператорами, які працюють у Херсонській області. Пропозиції направили до Кабінету міністрів України, наразі вже зареєстрований законопроєкт №3377, який подало Міністерство культури, що опікується туризмом», – розповів Андрій Богданович, заступник голови Херсонської ОДА.
Андрій Богданович, заступник голови Херсонської ОДА Фото: investigator.org.ua
Проект закону №3377 13 травня вже був проголосований парламентом у першому читанні. Він передбачає підтримку підприємництво у сфері культури та туризму – надання адресної допомоги, безвідсоткових кредитів, одноразової фінансової підтримки для самозайнятих осіб та суб’єктів господарювання з кількістю штатних працівників до 15 осіб та оборотом до 5 мільйонів гривень на рік на часткове покриття орендної плати, заробітної плати, податків та зборів у розмірі до 100 000 гривень; безвідсоткове кредитування суб’єктів господарювання під зобов’язання не скорочувати найманих працівників.
Тим часом у курортних регіонах підприємці та органи влади готуються до нового курортного сезону, який пройде під знаком пандемії коронавірусу.
«Наразі кордони закриті, і більшість людей все ж таки має намір відвідати з метою туризму, лікування чи відпочинку наш курортний район. Переважно це, як і було раніше, Арабатська стрілка. Наразі проводяться всі підготовчі роботи для того, щоб у нас відбувся туристичний сезон», – каже Андрій Онищенко, голова Генічеської РДА.
Андрій Оніщенко, голова Генічеської РДА Фото: investigator.org.ua
«За цей рік добудували зупинки громадського транспорту. Готуємося до встановлення постів для рятувальників. Планується встановлення дитячого майданчика, відкриття інформаційного центру, громадської вбиральні, більшу увагу приділили благоустрою, прибиранню узбіч», – розповідає Віктор Плохушко, голова Щасливцевого.
Минулого року Херсонську область відвідало більше чотирьох мільйонів відпочивальників і туристів. Це майже на чверть більше показників 2018 року.
Яким буде сезон на Півдні Херсонщини цього року, залежатиме від дати зняття карантинних обмежень, відновлення міжміського сполучення та готовності бізнесу призвичаїтися до нових умов розміщення клієнтів.
Між тим, думки мешканців Генічеського району щодо майбутнього курортного сезону розділилися. Одні сподіваються, що турист, якому набридне карантин, докладе максимум зусиль та коштів, аби потрапити на море. Інші, зважаючи на фінансові втрати українців через економічний спад, не чекають великого нашестя курортників.
Потенційні відпочивальники, у свою чергу, дуже сподіваються, що власники готелів та пансіонатів не поправлятимуть свої підірвані карантином справи за рахунок клієнтів – тобто, не піднімуть занадто ціни на проживання та харчування, аби покрити збитки. Бо подорожчання курортних послуг також може змусити курортників залишитися вдома навіть після завершення карантину. Адже фінансові можливості цьогоріч також скромніші.
