У 2020 році Верховна Рада прийняла зміни до виборчого кодексу. Голосування на місцевих виборах, що відбудуться в жовтні, проходитиме за відкритими списками. І вперше в них зможуть взяти участь переселенці з окупованих районів Донецької та Луганської областей, а також з Криму.
Володимир Фомічов – переселенець із окупованої Макіївки. До війни був активістом, підтримував Майдан. А потім два роки провів у полоні спецслужби так званої «ДНР».
Після звільнення у рамках обміну мешкає і працює у столиці. 25 жовтня Володимир вперше обиратиме міську владу в Києві. Сприймає цю можливість, як перемогу – власну і громадських організацій.
«Для того, щоб переселенці голосували на місцевих виборах, багато громадських діячів змагалися до 2015 року. Я особисто декілька разів долучався до різних ініціатив щодо цього. Уже було зрозуміло, що ми не повернемось додому – в Донецьк, Луганськ, до Криму – дуже довго. Я піду на вибори тільки з однієї причині – тому що багато людей багато сил вкладали, щоб переселенці мали право голосувати на виборах», – каже Володимир Фомічов.
Дійсно, громадські організації переселенців та правозахисники доклали багато зусиль, аби зняти законодавчу дискримінацію внутрішньо переміщених осіб . Адже вони працюють і платять податки у місцеві бюджети, однак донедавна були позбавлені права обирати тих, хто бюджетом розпоряджається. Тепер ці обмеження знято.
Володимир Фомічов, переселенець з Макіївки Фото: investigator.org.ua
Володимир Фомічов знає, що «треба буде обрати партію, кандидата, якого ти обираєш від партії по мажоритарному округу, і мера. Буде 3 бюлетені». Проте більше за це – ніхто практично не знає. А від ЦВК поки дуже мало роз’яснень, як саме відбуватимуться вибори.
Внутрішньо переміщені особи, як показали вибори президентські, – виборці активні. За даними Громадської мережі ОПОРА, серед тих, хто змінював виборчу адресу, майже кожен третій – це переселенець із Донбасу.
Ольга Коцюруба, старша радниця з юридичних питань ГМ ОПОРА, каже, що найбільша кількість людей змінила виборчу адресу до другого туру: «Це 325 640 виборців, із них 28,8% – це виборці, які змінювали виборчу адресу з Донецької та Луганської областей».
Ольга Коцюруба, старша радниця з юридичних питань ГМ ОПОРА Фото: investigator.org.ua
Зміни до виборчого кодексу були прийняті лише за два місяці до дня голосування. За міжнародними практиками, виборче законодавство має змінюватися не пізніше, ніж за один рік до дати голосування. Однак в Україні цього правила ніколи не дотримувались.
Одну проблему ВПО зміни до виборчого кодексу вже усунули: з 25 липня не потрібно надавати жодних документів на підтвердження місця проживання. Але зафіксувати зміну виборчої адреси таки доведеться.
Це можна зробити у два способи.
Перший – прийти до відділення Державного реєстру виборців за місцем, де фактично мешкає переселенець з окупованих територій. З дня реєстрації заяви до повідомлення на вашу електронну пошту про те, що виборчу адресу змінено, має пройти не більше двох днів.
Однак цей варіант наразі проблематичний – через карантинні обмеження особистий прийом проводять не всі відділи державного реєстру виборців.
Тому можна спробувати змінити виборчу адресу онлайн.
Людмила Янкіна – правозахисниця і переселенка із Луганська. Вона багато працювала над тим, щоб ВПО могли брати участь у виборах вибори. Людмила вже змінила свою виборчу адресу онлайн і каже, що процедура доволі зручна та проста:
«Це взагалі все пара кліків, пара заповнень полів на сайті Державного реєстру виборців. Моя процедура забрала максимум десять хвилин – поки я розібралась в інфраструктурі самого сайту, перевірила ЕЦП, верифікацію зробила, що він дійсний. І все».
Людмила Янкіна, правозахисниця, переселенка з Луганська Фото: investigator.org.ua
Змінити виборчу адресу можна тільки з 1 липня до 10 вересня. Тож фактично, половина терміну вже минула, і якщо ви хочете взяти участь у виборах – поспішайте.
Докладну покрокову інструкцію про зміну виборчої адреси з подачею заяви як у паперовому вигляді, так і онлайн розміщено на сайті мережі ОПОРА.
Подати електронну заяву на зміну виборчої адреси онлайн можна лише на офіційному сайті Державного реєстру виборців.
Для цього вам потрібно мати ЕЦП – електронний цифровий підпис. За його допомогою треба ідентифікуватись у реєстрі виборців.
Для цього достатньо зайти у розділ «кабінет виборця» (він у правому кутку сайту) і слідувати інструкції складання заяви.
Натискаємо «подати заяву» – і вам на електронну пошту прийде підтвердження про те, що ваша виборча адреса змінена.
Скріншот з сайту Державного реєстру виборців Фото: investigator.org.ua
Значно серйозніші перешкоди виникають, коли переселенець вирішить скористатись своїм пасивним виборчим правом – правом бути обраним.
Вибори до місцевих органів влади відбуватимуться за відкритими партійними списками. Якщо раніше кандидати ставали депутатами в залежності від місця у партійному списку, прохідна частина якого визначалась результатом голосування, то зараз виборці можуть відбирати кандидатів від партій самі. Щоб отримати депутатський мандат, кандидат має набрати більше за квоту у 25% голосів. Для переселенців, які переважно ще не дуже відомі виборцям, це додає складнощів.
«Складно, тому що партія проводить перевірку цих осіб, в тому числі на доброчесність, хтось повинен цю особу порекомендувати. Не завжди в людини, яка сюди переїхала, є ці зв’язки. Можливо, буде легше внутрішньо переміщеним особам-жінкам, тому що у виборчому кодексі закріплена виборча квота», – коментує Ольга Коцюруба, старша радниця з юридичних питань ГМ ОПОРА.
Денис Рибачок, аналітик КВУ, каже, що це будуть не відкриті, а напівзакриті списки: «Тому що є закрита частина списку, – це партійний лідер, який є в кожної партії, і якщо партія набирає 5%, вона автоматично проходить до складу ради».
Звісно ж, переселенці можуть балотуватись і як самовисуванці. Однак така можливість є лише в громадах до 10 тисяч виборців. Як правило, це селищні та сільські ради. Однак в результаті децентралізації були створені об’єднані територіальні громади, де виборців набагато більше. Оскільки цю зміну ввели лише за два місяці до виборів, кандидатам-переселенцям буде складніше, впевнені експерти.
«Вони розраховували, що можуть бути самовисуванцями, Але за два місяці до початку виборчого процесу змінилася виборча система, і тепер їм доведеться шукати партію, яка змогла б їх висунути. Однак не завжди для партії цікавим буде наратив ВПО чи захист прав ВПО», – впевнена Ольга Коцюруба – старша радниця з юридичних питань ГМ ОПОРА.
«Ключова ідея в тому, що вибори грають на користь політичних партій. Тобто, політичні партії прийняли зміни, які спрощують їм життя. Натомість, зміни серйозно ускладнюють життя для незалежних кандидатів. В першу чергу, для кандидатів-самовисуванців», – каже Денис Рибачок, аналітик КВУ.
Денис Рибачок, аналітик КВУ Фото: investigator.org.ua
Віктор Торчанський – переселенець із Криму. П’ять років мешкає у на Херсонщині, у селі на території Милівської об’єднаної громади, за приєднання до якої виступав разом із дружиною та односельцями. Віктор хоче балотуватись як самовисуванець – Милівська ОТГ налічує до 10 тисяч виборців. Термін реєстрації кандидатів визначений з 15 до 25 вересня, тобто, лише 10 днів, однак і досі не відома її процедура.
«Найголовніша мотивація – брати участь у розвитку нашої громади. Я думаю, що у звичайних непартійних людей шансів більше», – каже майбутній кандидат.
Спрощення процедури зміни виборчої адреси, тобто, місця голосування – дуже позитивний момент, за який довго боролися, каже Ольга Коцюруба. Проте є загрози виникнення нової схеми впливу на результати голосування. Наприклад, за винагороду можна “нагнати” на якийсь округ виборців із інших громад.
«Є певні ризики. Може виникнути ситуація, яка називається виборчим туризмом. Це коли кандидати будуть просто перереєстровувати громадян з одного населеного пункта в інший, щоб вони за них проголосували. Просто кажучи, якийсь кандидат зареєструє 500 виборців в якійсь хаті і ці люди просто прийдуть і проголосують за нього», – каже аналітик КВУ Денис Рибачок.
Проте намагатись обдурити виборчу систему – не варто. За надання неправдивих відомостей до органу ведення Державного реєстру виборців. За це Кримінальний кодекс встановлює відповідальність позбавленням волі від 2 до 4 років. А якщо ці дії були вчинені за попередньою змовою групою осіб – наприклад, кандидата чи його представників, які за гроші спонукали виборців змінити виборчу адресу і проголосувати на користь кандидата – то кожен з них може потрапити до в’язниці на строк від 7 до 10 років.
