«Русский мир» намагається в’їхати в Європу на горбу Сербії. І Сербія, і Євросоюз при цьому вдають, ніби так і треба. Але це – цинічна мовчазна зрада. Бо у такий спосіб руйнується європейський консенсус щодо статусу Криму і санкційної політики ЄС проти Росії.
Сербія прагне членства в Євросоюзі. І це нормально і природньо. ЄС, звісно, не рай з пампушками, але це high level для будь-якої східноєвропейської країни. Членство в Євросоюзі – це як сертифікат відповідності, й водночас – доступ до низки економічних, соціальних, гуманітарних і політичних можливостей, про які без членства годі й мріяти.
Для Сербії це ласий шмат. Заради європейської інтеграції Сербія помирилася з Косово і навіть видала Міжнародному кримінальному суду низку воєнних злочинців, яких сербська шовіністична пропаганда називала національними героями.
Що ще треба для вступу Сербії в ЄС? Відповідати вимогам. А для цього – багато системних реформ. І зокрема – синхронізація базових зовнішньополітичних принципів. Один з яких – принцип непорушності кордонів та територіальної цілісності.
І ось тут і Сербія, і Євросоюз демонструють ганебну невідповідність шляхетного виразу обличчя та ницих корисливих практик, іншими словами – лицемірство.
Так, мова про Крим. Ні, на офіційному рівні Бєлград не визнає Крим російським, бо під боком болючий прецедент Косова, незалежність якого Україна, до речі, також не визнає.
Але поза тим – Сербія в ООН вперто підтримує Росію в голосуваннях за резолюції по Криму і Донбасу і називає Росію своїм стратегічним союзником. І хоча найбільшим торговим партнером Сербії залишається Євросоюз, Москва вдало веде наступ на інформаційному, культурному і гуманітарному напрямках.
Воїслав Шешель Фото: Imre Szabo
Центр журналістських розслідувань вже розповідав про воєнного злочинця і вірного фаната Москви Воїслава Шешеля, який виступав за Велику Сербію, відзначився у югославських війнах як лідер ультраправих сербських націоналістів, що вчиняли етнічні чистки, мав першість у парламенті як голова Сербської радикальної партії та провів довгі роки у в’язниці Міжнародного кримінального суду. Розповідав і про його сина Александара Шешеля, який очолює сербську асоціацію друзів окупації Криму.
Георгій Мурадов і Алєксандар Шешель Фото: SRS
Сьогодні Сербією керують не ці відверті м’ясники-праворадикали – за кермом стоять більш помірковані персонажі, які, втім, так само мають сентимент до Москви. А Москва рада старатися. Сербію відвідують делегації окупаційної “влади” Криму на чолі з віцепрем’єром Георгієм Мурадовим. Тодішній міністр іноземних справ Івіца Дачич, який сьогодні очолює Скупщину (парламент) Сербії, не був чесним, коли стверджував, що то був приватний візит, і буцімто ніхто з сербських чиновників з кримськими гостями не спілкувався. Віцеспікерка сербської скупщини Веріца Радєта, яка радо спілкувалася з представниками кримської окупаційної адміністрації – це не таке вже й ніхто.
Конференція «Белградський діалог» Фото: ppcrimea.ru
В Сербії добре почувається Центр Русского географического общества. Любителі географії, скажете? Ні, ця контора завжди була прикриттям для діяльності російських спецслужб. До речі, саме РГО возить делегації сербських студентів до окупованого Криму.
Сербська делегація РГО в Судаку, Крим Фото: cfuv.ru
Під час коронавірусної пандемії Сербія обрала для вакцинації не визнаний у Європі російський «Спутник-V», і спікер сербського парламенту Івіца Дачич демонстративно ним вакцинувався.
У квітні 2021 року конференцією «Минуле, сучасне й майбутнє російсько-сербських відносин» в Белграді відкрився «Русский балканский центр». У відкритті брав участь той-таки спікер сербського парламенту Івіца Дачич. У теплій компанії агентів Россотруднічества і пропагандистки Маргарити Симоньян.
Івіца Дачич, спікер Скупщини, на відкритті «Російського Балканського Центру» Фото: Спутник
А в червні в тому ж таки Белграді пройшла конференція «Росія на Балканах: погляд у майбутнє», куди завітали очільник сербського МЗС Нікола Селакович, міністр внутрішніх справ Александар Вулин і наш старий знайомий, спікер скупщини Івіца Дачич. Саме тут Дачич відверто заявив, що Сербія не запроваджуватиме санкції проти Росії – попри тиск світової спільноти:
«Сербія ні хвилини не думала про введення санкцій проти Росії, не зважаючи на тиск ззовні, і вона не має наміру робити це в майбутньому».
Івіца Дачич на конференції «Росія на Балканах: погляд у майбутнє» Фото: EYRussia
Тобто, вимога дотримуватись норм міжнародного права – це для Сербії «тиск». Між тим, в Євросоюзі діє санкційний консенсус щодо РФ. Яким чином може йтися про приєднання Сербії до ЄС, якщо ця держава не визнає санкційного консенсусу? Це може створити вкрай небажаний прецедент, в результаті якого деякі члени Євросоюзу наважаться переглянути санкційну політику щодо Москви.
Чи усвідомлює Європа, що включення до ЄС нових членів без дотримання суворих етичних, ціннісних критеріїв вступу не зміцнює Євросоюз, а руйнує його. Перетворює з фортеці прогресу і права на політично, світоглядно і безпеково непевне, і водночас – вразливе до деструктивних впливів аморфне утворення, яке легко стане політичною здобиччю Кремля? Напевне що усвідомлює. Просто вчергове корисливі інтереси можуть переважити цінності.
