Третя серія спецпроекту «Шуцмани Путіна» про комбатантів – членів незаконних збройних формувань під час окупації Криму Росією – розповідає про козаків та їхнє підпорядкування командуванню Чорноморського флоту та Південного військового округу.
Технологія використання парамілітарних формувань у воєнних спецопераціях, звісно ж не нова, її застосовували із давніх-давен. Однак є межа між воєнною хитрістю і віроломством, є різниця між протестним рухом мирного населення і діями комбатантів, тобто, озброєних цивільних людей, якими керують спецслужби та армія країни-окупанта. Ці межі визначає міжнародне гуманітарне право, порушення якого є воєнним злочином.
Сьогоднішня розповідь Центру журналістських розслідувань про козаків – кримських, які до анексії були маргінальними ряженими, яких наймали політики і рейдери; та російських, яких почали перекидати до Криму ще до захоплення ВР та уряду автономії. За даними російського Козачого інформаційно-аналітичного центру, у подіях у Криму брали участь козаки Зауралля – Оренбурзького козачого округу, терські , сибірські, астраханські, із Москви і області, і, звичайно, кубанські та донські козаки, цих було не менше двох тисяч.
