Кандидат в президенти України Ігор Смешко став одним із сюрпризів президентських виборів. Він стартував фактично з нуля і посів шосте місце, отримавши шість відсотків голосів і лишивши позаду Олега Ляшка та Олександра Вілкула. Як йому це вдалося? Він мав скромний виборчий фонд і потужну агітаційну підтримку на телебаченні та в мережі інтернет. Але за агітацію треба платити.
За фінансовим звітом, кандидат Смешко оплатив з виборчого фонду ефіри на багатьох регіональних телеканалах. І жодної проплати – за ефіри на національних каналах, де він був частим гостем.
Він щонайменше тричі був на «великих ефірах» телеканалу «112 Україна». На каналах ZiK та NewsOne Смешко побував по чотири рази, та п’ять разів на телеканалі «НАШ».
Смешко знайомив телеглядачів-виборців зі своєю програмою, коментував резонансні події, робив заяви, і в цьому є ознаки політичної агітації. Але у фінансовому звіті кандидата немає даних про оплату ефірів жодного із згаданих каналів.
Багато оглядачів та політиків закидали Ігорю Смешку, що він був бажаним гостем на телеканалах, які контролює Віктор Медведчук, що може означати їхню співпрацю. Смешко акцентує на тому, що після 1-го туру виборів на «112 Україна» йому вже не були раді.
Видатки на агітацію Смешка у соцмережах та на каналах YouTube, виходить, також були нульовими – про них у фінансовому звіті не згадується. Між тим за Смешка і проти його конкурентів відкрито агітували відомі політики, телеведучі і артисти.
Економність кампанії вражає. Але економив Смешко не лише на оплаті телеефірів. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило, що 1,0026 млн гривень до виборчого фонду кандидата у президенти Ігоря Смешка пожертвували особи, які мають податковий борг. За законом ці кошти мали бути перераховані до державного бюджету. Але у відведений законом термін до казни надійшло лише 2600 грн. Решту – мільйон гривень – Смешко витратив на виборчу кампанію.
НАЗК звернулося до Національної поліції щодо ознак кримінального правопорушення у діях розпорядника виборчого фонду Смешка. Центр журналістських розслідувань надіслав до Нацполіції запит про реагування на звернення НАЗК, але відповіді так і не отримав.
Сам Ігор Смешко на прохання Центру про інтерв’ю також не відповів.
Сюжет Євгена Лєшана, Центр журналістських розслідувань:
