Представництво президента в АР Крим. Ретроспектива

Представництво президента України в Автономній Республіці Крим існувало з 1992 року - на папері. Лише через два роки папір перетворився на реальну установу зі статусом органу державної влади.

Представництво президента України в АР Крим, Херсон Фото ppu.gov.ua

Першим представником президента в Криму став Валерій Горбатов, за сумісництвом народний депутат України і голова колгоспу імені Крупської. Пізніше він очолить кримський уряд і Фонд Держмайна у Криму, ознаменувавши новий виток корупції.

У 1996 році представництво очолив народний депутат України Дмитро Степанюк – член парламентської комісії із врегулювання політичної ситуації в автономії, яку штормило через вплив Росії і бандитизму.

З 1997 по 1999 роки представництво очолював Василь Кисельов – колишній директор найбільшої в Криму агрофірми «Дружба народів» та голова Верховної Ради автономії.

З 1999 по 2002 роки представником президента в Криму був Анатолій Корнійчук – колишній очільник Первомайського району, аграрний міністр і очільник Аграрної партії у Криму.

Олександр Діденко – апаратник з адміністрації президента Кучми, очолював представництво до 2005 року. Після відставки він не затримався у Криму.

Володимир Куліш, перш ніж очолити представництво президента у 2005 році, був заступником генерального директора компанії Дмитра Фірташа «Кримський титан», а згодом – міністром економіки Криму.

У 2006-2007 роках представництво очолював генерал Геннадій Москаль. Його добре пам’ятали в Криму – бо саме він у 1997-2000 роках очолював кримську міліцію та провів жорстку зачистку кримінальних угруповань на півострові.

Кілька місяців у 2007 році представником президента в Криму був Віктор Шемчук – фаховий юрист, він очолював прокуратуру Криму, а ставши народним депутатом, пропонував дозволити Верховній Раді України змінювати Конституцію Криму – як будь-який інший закон, за що заслужив ненависть кримської політично-бізнесової еліти.

З червня до грудня 2007 року президента в Криму представляв генерал Володимир Хоменко який до того керував податковою міліцією, Главком МВС і був заступником кримського Главку СБУ.

Леонід Жунько адміністративну кар’єру зробив у Севастополі. Туди він і повернувся після того як з 2008 по 2010 роки очолював представництво президента в Криму.

Колишній мер Красноперекопська, кількаразовий голова Ради міністрів Криму, губернатор Севастополя та народний депутат України Сергій Куніцин представляв президента в Криму двічі – Януковича у квітні-жовтні 2010 року – і в.о. президента Олександра Турчинова, – у лютому-березні 2014 року.

Володимир Яцуба – представник дніпропетровського клану, що багато років провів на міністерських посадах. Для нього переведення у 2011 році на посаду представника президента в Криму було не дуже почесним засланням. У тому ж році Яцуба став головою севастопольської райдержадміністрації .

Віктор Плакида з призначенням головою уряду Криму Василя Джарти з жовтня 2010 року виконував обов’язки представника президента, остаточне призначення отримав лише у 2012 році. У 2014 році пішов на службу до російських окупантів, очоливши «унітарне підприємство «Крименерго».

Після відставки Куніцина у березні 2014 року представництво два місяці фактично не діяло. У травні в.о. президента Турчинов переніс представництво президента до Херсону і призначив керувати ним ялтинку Наталю Попович, яка раніше очолювала МДЦ «Артек». Вона протрималася на посаді три роки. Пішла Попович після протестів активістів та переселенців, які винуватили її у бездіяльності. Керівник акції – Ізет Гданов, близький до бізнесмена Ленура Іслямова, отримав посаду першого заступника нового постпреда.

У 2017 році представнико президента став юрист-міжнародник Борис Бабін, який розгорнув на посаді неабияку активність, в тому числі медійну. Але стосунки з президентом Порошенком у Бабіна не склалися, і в грудні 2018 року йому довелося піти.

Обов’язки представника президента після цього виконував Ізет Гданов – аж до 25 червня 2019 року, коли президент Володимир Зеленський призначив своїм представником Антона Кориневича, київського вченого, визнаного фахівця з міжнародного гуманітарного, кримінального і енергетичного права.

Сюжет Євгена Лєшана, Центр журналістських розслідувань:

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine