Як діє українська освіта для дітей в окупації

Шість років тому РФ незаконно окупувала український Крим. За даними Міністерства освіти України, на момент захоплення півострова там здобували освіту 208,5 тисяч учнів. Більшість шкіл були російськими, з повним циклом навчання українською мовою - лише 7, з кримськотатарською - 15. У жовтні 2016 року Кримська правозахисна група отримала інформацію так званого «Міністерства освіти Криму» щодо мов, якими здійснюється навчання у школах автономії. Виявилося, що у Криму залишилося лише 28 класів, де освіту українською мовою отримували 371 дитина. Це з майже 190 тисяч учнів на той час.

Фото: Youtube Family V

За звітами окупаційного «міністерства», зараз у Криму діє одна українська школа – у селищі Приморському поблизу Феодосії. Однак монітори Кримськотатарського ресурсного центру спростували і цю інформацію. Таким чином, випускники кримських шкіл позбавлені можливості вивчати українську мову і літературу, не кажучи вже про викривлену історію.

Інтеграція кримських дітей в українську систему освіти – надзвичайно важливий крок на шляху повернення півострова. І уряд дає учням з окупованих територій можливість отримати атестат про середню освіту українського зразка, а дистанційна освіта передбачена законодавством.

Способів отримати освіту на відстані є кілька. Це екстернатна форма, вечірня, заочна, як у вищих навчальних закладах, домашня та синхронна. Однак, як стверджують правозахисники, у Криму про це мало хто знає.

Крім екстернату існує ще одна, дистанційна форма навчання, яка передбачає постійну роботу з вчителем та виконання домашніх завдань. Так звана синхронна форма. Однак знайти державну школу, де б надавали такі освітні послуги виявилося не так легко.

Дистанційна освіта, на відміну від екстернатної форми – це постійна взаємодія вчителя з учнем. Для комунікації використовують будь-які способи зв’язку: від скайпу до повідомлень у telegram. Найбільші проблеми такої моделі – перебої з інтернетом, відсутність комп’ютерів в учнів з окупованих територій.

Валентина Потапова, керівниця громадської організації «Центр громадянської просвіти «Альменда» бачить низку проблем у діючій моделі дистанційної освіти. Перша – відсутність державного освітнього плану для учнів із окупованих територій. За нинішніх реалій дітям, по суті, пропонується опанувати дві програми – російську, і українську. Однак міністерство освіти наразі цією проблемою не переймається. Цю роботу могла б зробити експертна рада при міністерстві, яка б розробила окрему концепцію для навчання учнів з непідконтрольних територій, яка б мотивувала вивчати предмети, яких у них немає в окупації – українську мову, літературу, історію України.

Отже, резюмуємо. Можливість отримати українську освіту і український атестат у школярів із окупованих територій є. Однак про неї мало хто знає, кажуть правозахисники і батьки із Криму, а на сайті міністерства освіти роками висить недостовірна інформація про школи, які мали б задовольняти попит на дистанційне навчання. За шість років Міносвіти так і не розробило спеціальну навчальну програму для учнів з тимчасово окупованих територій. ЦЖР так і не зміг отримати інформацію про те, скільки ж дітей із Криму і Донбасу отримують освітні послуги на вільній території України.

Сюжет Микити Панасенка, Центр журналістських розслідувань:

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine