Україна в міжнародних судах

Відеоблог Микити Панасенка про те, як просувається розгляд скарг України проти Росії в Міжнародних судових інстанціях. Де, як та за що ми судимося, та які успіхи наразі.

16 січня 2017 року Україна подала до Міжнародного суду ООН позов проти Росії щодо порушення Конвенції про заборону фінансування тероризму та Конвенції про заборону расової дискримінації.

Україна обвинувачує Росію у надання зброї та іншої допомоги незаконним збройним формуванням;

  • збитті літака рейсу MH17;
  • обстрілах житлових районів Маріуполя та Краматорська;
  • знищенні цивільного пасажирського автобуса неподалік Волновахи;
  • вибуху під час мирного зібрання в Харкові;
  • дискримінації української та кримськотатарської громад у Криму;
  • обмеження на викладання їх мовами у школах;
  • забороні діяльності Меджлісу кримськотатарського народу та репресіях у Криму.

У квітні того ж року Міжнародний суд ООН визнав свою первинну юрисдикцію щодо обох Конвенцій і ввів тимчасові заходи у справі проти Російської Федерації.

Суд зобов’язав Росію скасувати заборону діяльності Меджлісу і утриматися від обмежень для кримських татар у представництві своїх інтересів. Також серед вимог — відновлення освіти українською мовою на окупованому півострові. У листопаді 2019 року Міжнародний суд повністю визнав свою юрисдикцію у справі і те, що Україною були дотримані всі досудові процедури. Встановлені Міжнародним судом заходи для Росії не виконуються від слова зовсім. Меджліс і досі заборонений у Криму. Освіта українською мовою не відновлена. Переслідування кримських татар не припиняється.

Окрім Міжнародного суду ООН, Україна позивається до Росії у Європейському суді з прав людини. Україна подала до ЄСПЛ 5 заяв — дві по Криму, дві — по Донбасу і заяву про вивезення дітей із сиротинця на Донбасі на територію Росії. Також Україна підтримує заяву Меджлісу до ЄСПЛ у зв’язку із забороною діяльності в РФ і Криму Меджлісу кримськотатарського народу як екстремістської організації.

У 2018 році Україна направила до ЄСПЛ ще одну міждержавну заяву проти Росії. Вона стосується порушення прав політичних в’язнів. У переліку значиться 71 бранець Кремля, йдеться як про нинішніх, так і про колишніх незаконно утримуваних РФ українців. 11 вересня 2019 року відбулося перше засідання ЄСПЛ у справі щодо порушення прав людини в незаконно анексованому Росією Криму. Станом на березень 2020 року, ЄСПЛ зафіксував близько шести з половиною тисяч скарг від приватних осіб, що стосуються збройного конфлікту у Криму та на Донбасі та подані проти Росії та України. Є скарги, подані одразу проти двох країн.

Арбітражний трибунал Міжнародного суду ООН з морського права в Гаазі розглядає Спір щодо затримання Росією трьох українських військово-морських кораблів та членів їхніх екіпажів». 25 листопада 2018 року Росією у Керченській протоці було захоплено три українських військово-морських судна «Бердянськ», «Нікополь» і «Яни Капу» та 24 членів екіпажів. Наразі моряки звільнені, а кораблі повернуті, однак розгляд справи продовжується.

Україна просить Арбітражний трибунал припинити порушення Російською Федерацією Конвенції ООН з морського права та підтвердити права України в Чорному та Азовському морях та у Керченській протоці, а також виплатити компенсацію за завдану шкоду. Міжнародний кримінальний суд вивчає ситуацію в Україні за трьома кейсами — події на Майдані, у Криму та на Сході. Попри те, що Україна і досі не ратифікувала Римський статут, вона визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду.

Україна подала до МКС вже сім повідомлень про воєнні злочини і злочини проти людяності, вчинені в окупованому Росією Криму. В них йдеться про факти використання Росією цивільного населення Криму в якості «живих щитів» під час військових дій активної фази окупації Криму у лютому-березні 2014 року, примусовий призов кримчан до служби в збройних силах РФ, депортацію жителів Криму на основі рішень судів окупаційної «влади», насильницьке переміщення засуджених в пенітенціарні установи, розташовані на території Росії.

У серпні 2016 року до міжнародного Арбітражу з позовом проти РФ звернувся Ощадбанк, який втратив усі активи в Криму. 26 листопада 2018 року Арбітражний трибунал у Парижі ухвалив рішення про стягнення з РФ на користь Ощадбанку 1 млрд 300 мільйонів доларів США.

У вересні 2019 року банк отримав виконавчі листи, які є підставою для виконання рішення Міжнародного арбітражу. У серпні 2017 року Міжнародний арбітражний суд в Гаазі розпочав розгляд арбітражної заяви Нафтогазу до Росії з приводу компенсації за активи, втрачені в результаті окупації Криму. Сума компенсації за кримські активи «Чорноморнафтогазу» та ще кількох держпідприємств групи, які були вкрадені окупантами, наразі оцінено у 8 млрд. доларів. 9 березня цього року почався процес у справі щодо збитого над Донбасом літаку рейсу MH17, розслідування якої веде міжнародна слідча група. Прокуратура Нідерландів висунула звинувачення трьом росіянам і одному українцю у вбивстві 298 пасажирів і членів екіпажу рейсу MH17.

Заочно перед судом постали: колишній ватажок бойовиків Ігор Гіркін, полковник ГРУ Сергій Дубінський, підполковник ВДВ Олег Пулатов і бойовик «ДНР» Леонід Харченко. Росіянин Олег Пулатов юридично присутній на слуханнях — його інтереси представляє команда адвокатів. В умовах пандемії коронавірусу Окружний суд Гааги призупинив слухання у справі. Наступне судове засідання призначене на 8 червня.

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine